Договір транспортного експедирування

Договір транспортного експедирування є одним з найпоширеніших договорів пов'язаних з наданням транспортних послуг, на цьому тлі виникає дуже багато проблемних питань, які пов'язані з недостатнім правовим регулюванням цього договору.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що в договорі транспортного експедирування виникає дуже багато проблемних  питань щодо поняття, сутності і місця в системі договірних зобов’язань, співвідношення з іншими договорами про надання послуг. Усе це й зумовило необхідність дослідження договору транспортного експедирування, його генези, досвіду правового регулювання в інших країнах, а також визначення відповідності норм чинного законодавства України потребує глибокого і досконалого вивчення договору транспортного експедирування.

Важливість наукового дослідження значення та ролі договору транспортного експедирування зумовлена процесами інтеграції нашої держави до європейського та світового співтовариства, вступу України до СОТ та розширенням господарських зв’язків. Успішність цього процесу не в останню чергу залежить від того, наскільки цивільне законодавство України відповідатиме сучасним тенденціям розвитку договірного права, зокрема в частині регламентації відносин транспортного експедирування. Разом із тим, незважаючи на суттєве оновлення цивільного законодавства, зокрема прийняття Цивільного кодексу України відсутня єдина законодавча позиція щодо регулювання цих відносин. Наявність суперечностей між ЦК України, ГК України, Законом дестабілізує правову ситуацію та вимагає їх подальшого усунення.

По-друге, сучасний експедитор виступає на світовому ринку транспортних послуг не тільки як посередник, але і як організатор доставки вантажу за схемою «від дверей до дверей». При цьому, незважаючи на лібералізацію ринку транспортно-експедиторських послуг в умовах значного впливу міжнародних звичаїв ділового обороту на правовідносини транспортного експедирування, в Україні майже відсутня ділова практика та звичаї ділового обороту у сфері транспортно-експедиторського обслуговування різними видами транспорту, характерних, власне, для внутрішнього ринку України. 

По-третє, у вітчизняній цивільно-правовій науці відсутнє спеціальні монографічні дослідження, присвячені договору транспортного експедирування. Правова природа договору транспортного експедирування розглядалася з певним застереженням, оскільки вважалося, що в національній системі права відносини транспортно-експедиторської діяльності охоплюються договорами перевезення та поставки. Ґрунтовні дослідження сфери надання послуг транспортного експедирування були предметом праць таких зарубіжних вчених, як Н. В. Морозова, О. В. Ребриков, А. І. Хаснутдинов, С. П. Хмельов та ін. На національному рівні дослідження договору транспортного експедирування, на жаль, відображені лише в окремих публікаціях І. А. Діковської, Є. В. Додіна, Н. С. Золотникової, В. В. Луця, М. Л. Луцик та ін.

   Мета та завдання дослідження.Основною метою курсової роботи є з’ясування сутності та значення договору транспортного експедирування в сучасних умовах, визначення його ознак і особливостей, за підсумками теоретичного аналізу зобов’язань, що виникають у процесі укладання, зміни або припинення договору транспортного експедирування, відповідальності за його порушення та формування пропозицій щодо правового регулювання транспортно-експедиторських відносин у цивільному законодавстві України.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі основні завдання: 

-проаналізувати чинне українське законодавство, яке регулює договір транспортного експедирування; 

– дослідити природу договору транспортного експедирування, його місце в системі зобов’язань; 

- сформулювати поняття договору транспортного експедирування, його предмет, зміст;

-здійснити аналіз динаміки транспортно експедиторських відносин, проаналізувати права та обов’язки, а також відповідальність сторін за договором транспортного експедирування;

Об’єктом курсової роботи  є транспортно-експедиторська послуга та правовідносини, що виникають у зв’язку з її наданням.