Особливостi правового регулювання доставки вантажiв авiацiйним транспортом

Нестеренко К.В.., студентка,

Навчально-науковий інститут Економіки та менеджменту,

Національний авіаційний університет, м. Київ

Науковий керівник: Малишко В. М., к.ю.н., доцент кафедри

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОСТАВКИ ВАНТАЖІВ АВІАЦІЙНИМ ТРАНСПОРТОМ

Господарські зобов'язання з перевезень виникають з договору. Згідно зі ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором термін і видати його особі, яка уповноважена на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату [3].

Договору, щодо транспортування певного вантажу притаманні певні властивості. До них належать вид транспорту, який використовується при перевезенні, а також особливості вантажу.

Залежно від типу транспорту, який залучений в процесс  доставки вантажів, укладаються такі договори (ч.4 статті 307 Господарського кодексу України): довгостроковий — на залізничному і морському транспорті; навігаційний — на річковому транспорті (внутрішньому флоті).

Договір ,щодо перевезення вантажу узгоджується в письмовій формі. Для того, щоб підтвердити укладений договір, складається перевізний документ. (транспортна накладна, коносамент тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Слід зазначити, що перевізний документ – це не транспортний документ, який складаються на підставі перевізних документів щодо вантажу( дорожній лист, відомість, маніфест тощо).

Для транспортування вантажів повітряним транспортом використовується авіаційна накладна. Авіаційна вантажна накладна (або транспортна накладна) — це документ, оформлений вантажовідправником , а також його електронна копія (в разі застосування), який є свідченням укладення договору перевезення і прийняття вантажу до перевезення на умовах, зазначених у ньому [1].

Вантажоперевізник на підставі загальних правил може встановити свої правила повітряних перевезень, які сприятимуть підвищенню ефективності та якості перевезень і не міститимуть умов та норм обслуговування пасажирів і клієнтури, нижчих за рівень вимог, встановлених відповідним органом державної виконавчої влади.

При перевезенні вантажу, можливе використання  декількох місць,у тому випадку, якщо товари неможливо транспортувати на одному повітряному судні (на одному транспортному засобі) або якщо транспортування товарів за однією накладною забороняється застосовуваними законами чи правилами перевізника, авіаперевізник може вимагати від вантажовідправника оформлення авіавантажних накладних окремо на кожне місце вантажу.

Перевізник за заявою вантажовідправника має право оформити авіавантажну накладну і стягнути за це з вантажовідправника відповідну плату. При цьому перевізник діє виключно за згодою і від імені вантажовідправника.