Правове регулювання електронної комерції в Україні

Правове регулювання електронної комерції в Україні

Дослідженно правові засади правового регулювання електронної комерції в Україні. Виявлені проблеми, які є в законодавчих документах та перешкоджають регулювання окремих пунктів електронної комерції. Проаналізовано законодавчі акти, які регулюють електронну комерцію закордоном та відзначено в них позитивні аспекти, які варто перенести і в українське законодавство.

Ключові слова: електронна комерція, електронний підпис, законодавчі акти, електронний бізнес, міжнародна електронна торгівля.

The legal principles of the legal regulation of e-commerce in Ukraine are researched. Also, in this paper, the problems which impede the regulation of individual points of e-commerce and are in the legal acts are identified. In this paper, the legal acts regulating electronic commerce abroad are analyzed and which positive aspects of this  legal acts to be introduced in Ukrainian legislation.

Keywords: e-commerce, electronic signature, laws of Ukraine, e-business, international e-commerce.

З розвитком Інтернету, а також збільшенню кількості переваг, які він надає, все більша частина людей переходить на електронну форму ведення своїх справ. Це стосується, як електронної оплати рахунків, електронне подання податкової та бухгалтерської звітності, так і започаткування електронної комерції, яка передбачає ведення бізнесу в Інтернеті. Така форма бізнесу є вигідною не тільки для продавців, але й для потенційних покупців. Продавці в цьому випадку зменшують витрати на оренду, комунальні послуги, оскільки все що їм потрібно це комп’ютер, або інший пристрій із доступом до Інтернету. Покупці у свою чергу можуть скоротити час, за який буде придбано потрібний товар, а також заощадити кошти, оскільки більшість товарів в Інтернеті мають нижчу ціну, ніж аналогічні товари на реальному ринку. Такий ажіотаж з часом може привести, до перерозподілу споживачів, а також зменшенню кількості працівників, які б обслуговували клієнтів. Це відноситься, як до держслужбовців, кількість яких скорочується у зв’язку із запровадженням електронної звітності, продавців, оскільки з кожним роком збільшується кількість бажаючих здійснювати покупки в Інтернеті. Як відомо, Інтернет – така платформа, що дає багато різних можливостей, тому не виключено, що з часом зникатиме потреба і в робітниках інших спеціальностей.

В процесі дослідження було проаналізовано законодавчі акти, які безпосередньо контролюють електронну комерцію в Україні. Такою у ході роботи було проаналізовано наукові статті Марусей Т.В., Крегул Ю.І., Бартименко В.І., Бартименко В.В., Шаблієнко А.С..

Основною метою даної роботи є дослідити, що являє собою поняття «електронна комерція», зрозуміти, як воно функціонує, а також дослідити основні проблеми та перспективи розвитку електронної комерції в Україні, опираючись на закордонний досвіді. Також в процесі роботи буде досліджено, яким чином формується ціна на товар в Інтернеті та хто регулює рівень цін на Інтернет-ресурсах.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція – це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов’язки майнового характеру [1].

Закон «Про електронну комерцію» було прийнято в 2015 році, останні зміни були внесені в 2017 році.

Законодавство України у сфері електронної комерції ґрунтується на Конституції України та складається із Цивільному та Господарському кодексах, а також законах України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронний цифровий підпис», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист персональних даних», міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них [1].