Особливості годівлі страусів. Нормування поживних, біологічно активних речовин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Факультет:    ТЗіЗБ

Ступінь вищої освіти:  «Бакалавр»

Спеціальність:  181 «Харчові технології»

Кафедра технології

комбікормів і біопалива

Реферат на тему:

«Особливості годівлі страусів. Нормування поживних, біологічно активних речовин.»

Виконала студенка групи ТЗХ-31(а)

Кірова Юлія

Номер залікової книжки 18137-ФІ

Одеса 2021

Зміст:

Вступ……………………………………………………………………….……...3

1. Загальна характеристика чорних африканських страусів………………4
2. Годівля страусів…………………………………………………………….7
3. Потреба в поживних речовинах і енергії……………………...………….9
4. Типи і контроль повноцінності годівлі………………………………….11

Висновок ………………………………………………………………………...12

Використані джерела …………………………………………………………...13

[pic 1]

Вступ

    Останнім часом у світі спостерігається великий інтерес до страусівництва, як до високорентабельної галузі птахівництва, що дає цінні продукти харчування у вигляді дієтичного м'яса і яєць та високоякісні вироби зі шкіри та пір’я [258]. Страусівництво активно впроваджується в практику багатьох країн. Незважаючи на те, що спроби акліматизувати цих південних птахів розпочаті ще у ХІХ сторіччі, вітчизняне промислове страусівництво ще зовсім молоде. У країнах Європи та Африки страусами займаються у промислових масштабах майже 150 років.

      Останнім часом цей різновид птахівництва почав набирати дедалі більшої популярності. Страуси – це найбільші із сучасних птахів. Вони не потребують особливих умов для утримання, невибагливі до їжі, витривалі, тому є прибутковими у промисловому використанні[pic 2].

    Продукти переробки галузі страусівництва використовуються в харчовій промисловості, застосовуються в різних напрямах медицини і техніки. Страусівництво є новим напрямом у птахівництві нашої країни. Воно ще не набуло ознак, характерних для промислового виробництва. Більшість страусових ферм належить до малопотужних господарств. Перше господарство на території України з’явилося в 2000 році, чисельність дорослих страусів в якому становила 300 голів.

    Найбільш розвинуте страусівництво у Південно-Африканській Республіці. В країні діє 800 ферм, з яких 600 мають право на експортування своєї продукції, також мають сертифіковані бойні, 10 підприємств і 15 заводів з переробки шкіри .

      У Польщі з 1993 до 2005 року було створено 550 страусиних ферм, що дало змогу цій країні стати лідером у Європі. Кількість страусів на окремих фермах варіює від 18 до 20000 голів. В Україні переважає розведення страусів африканських, чорних, які належать до класу птахів, підкласу – безкільові. Страуси африканські, чорні з’явилися в результаті схрещування північноафриканських та південноафриканських страусів . Ця популяція страусів найбільш розповсюджена та численна з усіх, що вирощуються на фермах. Багаторічна наукова робота свідчить про те, що ці птахи легше піддаються вирощуванню в неволі і мають доброзичливу вдачу .

      За один сезон самка страуса відкладає від 40 до 80 яєць, така продуктивність зберігається протягом 40 років. За середньої ціни 100 гривень за одне яйце –– це близько ¼ мільйона гривень за життя. А якщо врахувати вартість м’яса, шкіри та пір’я, що дасть потомство самки за її репродуктивний період,  то доведеться використовувати семи-, а то і восьмизначні цифри.

     Такий потенціал починає все більше привертати увагу ділових людей до страусівництва. На сьогодні в Україні є різні приклади вкладання коштів у цю галузь. Найчастіше ферма починає давати прибуток уже через 1,5-2 роки. Оскільки ринок виробництва та споживання цієї специфічної продукції перебуває в стадії формування, поки що реальним попитом користуються страусині яйця, хоча останнім часом низка ферм почала займатись вирощуванням репродуктивної птиці на продаж.