Синтез біологічно активних речовин серед похідних тіазолу на основі заміщених тіосечовини

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВꞌЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕДИЧНОЇ ХІМІЇ

КУРСОВА РОБОТА

З ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ

на тему : Синтез біологічно  активних речовин серед похідних тіазолу

на основі заміщених тіосечовини

студентки 4 курсу 13 групи

Дріль Дарії Олександрівни

Керівник: Єрьоміна Зінаїда Григорівна

Харків 2019

Зміст

1. Вступ…………………………………………………….3
2. Електрофільна циклізація ациклічних тіосечовин……4
3. Електрофільна циклізація гетероциклічних сполук  з тіосечовинним фрагментом…………………………….6
4. Реакція Ганча…………………………………………….7
5. Похідні заміщеної тіосечовини.Похідні семікарбазиду..13
6. Реакція Веллера…………………………………………….13
7. Реакції з амоніаком для отримання тіосечовини…………15
8. Синтез N-ариламінотіосечовини……………………………16
9. N,N'-дизаміщена тіосечовина………………………………....18
10. Синтез тіазолу за допомогою Родію(II)…………………19
11. Тіонування з реагентом Лавессона………………………19
12. Список використаноїлітератури…………………………20
13. Циклодегідратація α-ациламінокарбонільних сполук…..21

Вступ

Сполуки, що містять тіазольний фрагмент, широко відомі як біологічно активні речовини. Так, тіазольний цикл входить до складу пеніцилінів, вітаміну В1 ферменту карбоксилази, сульфамідного препарату-сульфатіазолу (норсульфазолу), що володіє сильною бактерицидною дією; бензотіазол є структурним аналогом аміказолу-протигрибкового засобу.

 Багато похіднихт використовуються у фармацевтичній хімії як препарати для лікування алергії, у тому числі й онкологічних.  підвищеного кров'яного тиску, запалення, шизофренії, бактеріальних та ВІЛ інфекцій. Амінотіазоли відомі як ліганди рецепторів естрогену і антагоністи рецептора аденозину, а також як фунгіциди.  Значення похідних тіазолу дуже велике.

У ряду біологічно активних  речовин значне місце належить онієвим похідним гетероциклічних сполук. Похідні тіазолу являють інтерес для тонкого органічного синтезу як кінцеві продукти і як потенціальні фізіологічно активні сполуки. Заміщений тіазольний фрагмент входить до складу багатьох органічних сполук синтетичного та природного походження, які є цікавими  як з теоретичної, так і з практичної точки зору.

  В той же час в літературі мало даних про похідні тіазолу. Зважаючи на те, що відомі фосфонієві та амонієві солі, які проявляють значну біологічну активність,

Завдяки своїй біологічній активності він має велике фармацевтичне значення, тому синтез цієї сполуки становить значний інтерес. Цей огляд в основному присвячений дослідницькій роботі, представленій в науковій літературі за різними синтетичними процедурами сполук тіазолу.

Мета даної курсової роботи - показати важливість цього  з'єднання, узагальнивши матеріал з різних галузей науки (хімія, фармакологія, медицина), застосування похідних цієї речовини в лікувальній практиці та повсякденному житті.  

Електрофільна циклізація ациклічних тіосечовин

Електрофільна циклізація N-гетерил-алільних тіосечовин 1 хлоридною кислотою відбувається з утворенням похідних тіазолу 2 

Схема 1

[pic 1]

Йодоциклізація N-алкенільних тіосечовин  проходить за участю алкенільного фрагменту та нуклеофільного центру – атому Сульфуру чи Нітрогену з утворенням тіазольного (імдіазольного) чи тіазинового (піримідинового) циклів в залежності від наявності замісника біля атому Сульфуру та довжини алкенільного замісника.N-алільна тіосечовина циклізується йодом з утворенням тіазолу 4, натомість  N-алільна S-метильна тіосечовина – імідазолу 6. Йодування N-бутенільних  тіосечовин в залежності від нуклеофільного центру відбувається з  утворенням похідних тіазину 8 та піримідину 10 відповідно. [1]