Діагностика кіфозу

План

1. Вступ
2. Причини кіфозу
3. Класифікація кіфозу
4. Ступені кіфозу
5. Симптоми кіфозу
6. Діагностика кіфозу
7. Лікування кіфозу
8. Лікування кіфозу за допомогою лікувальної фізкультури
9. Профілактика кіфозу
10. Список використаної літератури

1. Вступ

У нормі  хребет і таз утворюють разом з нервово-м'язовим апаратом спини, живота, грудної клітки, діафрагми і м'язів нижніх кінцівок одну гармонійну систему.     Правильно сформований хребет має фізіологічні вигини в сагітальній площині (при огляді збоку ) у вигляді шийного та поперекового лордозу та кіфозу в грудному і крижових відділах. Ці вигини поряд з еластичними властивостями міжхребцевих  дисків обумовлюють амортизуючі особливості  хребта.

Відхилення цих показників від норми свідчать про наявність порушень постави.

Кіфоз - це викривлення хребта опуклістю назад. Виділяють фізіологічний кіфоз, який спостерігається в нормі у дорослих людей (кіфоз грудної і крижовий кіфоз), і патологічний кіфоз, який з'являється в результаті захворювань або травм хребта, а також при порушеннях постави. Простіше кажучи, кіфоз - це сутулість або горбатість.

Викривлення грудного відділу хребта призводить до формування «круглої спини». Кругла спина (як відхилення від нормального типу) представляє характерну позу: плечі звисають наперед і донизу, кут нахилу таза зменшений. Груди звужені в положенні експірації (видиху). Діафрагма відтіснена донизу, черевна стінка розслаблена, живіт злегка випнутий. Центр ваги проходить назад нарівні поперекового відділу. Це положення компенсується нахилом вперед верхньої частини тулуба.

При цій формі викривлення хребта у зв'язку з клиноподібною деформацією хребців, дегенерацією міжхребцевих хрящів, деформуючим спондилоартрозом і іншими причинами, як правило, розвивається контрактура м'язів передньої черевної стінки, грудних м'язів і розтягування м'язів спини, порушується постава (зведені плечі, крилоподібні лопатки).

У результаті помітно погіршується рухливість ребер, грудної клітини в цілому, що призводить до зменшення життєвої ємності і вентиляції легень, порушується функціональний стан хребта (особливо ресорна функція), наслідком чого є несприятливі зміни судинної, дихальної та інших систем організму.  Така деформація хребта, виражена в різному ступені, спостерігається частіше в дитячому та юнацькому віці.

У патогенезі кіфозу слід враховувати природжену особливість будови хребта, слабкість м'язів усього тулуба, деякі захворювання хребта: рахіт, туберкульозний спондиліт, анкілозуючий спондильоз, при травматичних ушкодженнях хребта, паралічі м'язів спини, при м'язової дистрофії та ін.

1. Причини кіфозу

Порушення правильної постави – часто розвивається у школярів, студентів, робітників сидячих професій, перукарів, кравців і т. д. Найрозповсюдженими причинами виникнення кіфозу вважають:  травми хребта, в результаті яких трапляються підвивихи, зміщення хребців, захворювання хребта; переломи; наявність остеохондрозу, в якості його ускладнення; аномальний розвиток хребта, спадковий фактор; операції на спині; наявність або наслідок таких захворювань, як рахіт, туберкульоз, коксартроз, лордоз, параліч спинних м'язів, ДЦП, дистрофія (особливо м'язових тканин), поліомієліт, хвороба Бехтерева, пухлини в хребті; віковий фактор, старіння організму; зайва вага, ожиріння; малорухливий спосіб життя, пологові травми, що проявляють себе у підлітковому віці, дисонтогенетична неповноцінність дисків, інтенсивний ріст хребта та відставання у розвитку м’язової системи, хвороба Шейермана-Мау.

Кіфоз поперекового відділу хребта, як і іншого, може бути обумовлений ятрогенними причинами. Це означає, що кіфоз є похідним від невдалих оперативних втручань. Наприклад, процедура ламінектомії може закінчитися кіфозом, її проводять з метою зменшення тиску на спинний мозок. Процедура передбачає видалення пластинок кісток, це впливає на щільність хребцевих сегментів, збільшення відстані між ними, в силу цього хребет починає нахилятися вперед. Кіфоз шийного відділу хребта може бути спровокований операцією на шийці матки.