Розрахунок виходу гнойової біомаси при різних способах утримання, вологості біомаси та вмісту сухої та органічної речовини

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….4

1.1. Становлення та розвиток біотехнології………………………………....4

1.2 Біотехнологія як наукова дисципліна .……………………………..…...5

1.3. Історичні аспекти розвитку біотехнолії…………………………...…….7

1.4. Предмет, мета та завдання біотехнології……………………………....11

1.5. Об’єкти і методи біотехнології……………………………...……….….15

1.6. Перспективи розвитку біотехнології в тваринниц………………….…19

2. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА……………………………………….…..22

2.1.Розрахунок виходу гнойової біомаси при різних способах утримання, вологості біомаси та вмісту сухої та органічної речовини……………….....22

2.2.Розрахунок добової продуктивності реактора, добового обсягу завантаження метантенка, об’єму бродильної камери та добового або річного виходу біогазу з ферми………………………………………………………….25

3.ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………….28

4.СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..30

5.ДОДАТКИ

ВСТУП

Біотехнологія – наука, що вивчає можливості використання біологічних процесів у різних галузях сільського господарства, промисловості та медицини з метою розробки методів і технологій отримання бажаних організмів та корисних речовин. Вона складається з багатьох розділів – генетична і клітинна інженерія, мікробна технологія, репродуктивна біотехнологія, інженерна ензимологія та інші. Завдяки цьому біотехнологія охоплює широке коло питань, однак, для студентів технологічних спеціальностей аграрних вищих навчальних закладів, зокрема, технології виробництва і переробки продукції тваринництва, є сенс більшу увагу приділити тим розділам, в яких розглядаються питання, що безпосередньо пов’язані з проблемами тваринництва: отримання генно-інженерних лікувальних препаратів, вакцин, імуностимуляторів, гормонів; створення трансгенних тварин із новими властивостями; отримання in vitro клітин і ембріонів із цілих клітин або окремих клітинних фрагментів; використання методу трансплантації ембріонів, як самостійного напрямку – біотехнології, так і з метою досліджень можливості клонування ембріонів, партеногенетичного розвитку ооцитів, формування химерних ембріонів. Крім того, доцільно розглянути використання методів біотехнології для поліпшення кормової бази сільськогосподарських тварин, у процесах переробки продукції тваринництва та утилізації відходів агропромислового комплексу. Однак, з’ясування досягнень сучасної біотехнології неможливе без знання основ молекулярної біології, генетичної та клітинної інженерії.[10]

4

1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Становлення та розвиток біотехнології

У третє тисячоліття людство увійшло з глибокими знаннями в області наук про життя та величезним потенціалом їх практичного використання. Перш за все йдеться про сукупність біотехнологічних практик, що істотно вплинули на життєдіяльність суспільства. Біотехнологія - одна з найдавніших і водночас одна з наймолодших наук і галузей промисловості. [7]

Біотехнологічні принципи людина розробила давно. Такі процеси, як бродіння, заквашування, соління, хлібопекарство, що спричиняються мікроорганізмами, людство використовувало задовго до відкриття мікроорганізмів. Проте як окрема галузь науки та промисловості біотехнологія сформувалася у другій половині XX ст. Сам термін «біотехнологія» набув широкого використання у 70-хроках XX ст. (біотехнологія від грец.біос — життя,технос — мистецтво, майстерність,логос — слово, вчення).

Відомо багато визначень, що таке біотехнологія. Згідно з пропозицією Міжнародного союзу теоретичної і прикладної хімії (1981 р.), біотехнологія — це практичне застосування біохімії, мікробіології та хімічної технології у промислових процесах, створення нової продукції і захист навколишнього середовища.

За визначенням Європейської біотехнологічної федерації (ЄБФ) біотехнологія є такою інтеграцією природничих та інженерних наук, за допомогою якої використання клітин, клітинних структур і окремих біомолекул уможливлює одержання якісніших і дешевших продуктів медичного і промислового призначення або проведення інших корисних маніпуляцій.