Анатомічні особливості будови в вентральній ділянці шиї у різних видів тварин

Вентральна ділянка шиї простягається донизу від шийних хребців.

Має такі межі:

передня — задній край гілок нижньої щелепи й лінія, що з’єднує кути нижньої щелепи;

задня — рукоятка грудної кістки; верхня — рівень поперечно-реберних відростків шийних хребців і нижній край плечоголовного м’яза;

нижня— вільний край шиї. Внизу по серединній лінії права й ліва вентральні ділянки шиї зливаються.

До складу вентральної ділянки шиї входять:

гортань і трахея;

стравохід;

щитоподібна залоза;

м’язи й фасції, які їх оточують.

Пошарова будова :

1-й шар. Шкіра. Тонка, добре рухлива, у ВРХ на вільному краї шиї звисає у вигляді складки.

2-й шар. Під шкірою знаходяться слабко виражена підшкірно клітковина, де знаходяться вентральні гілки шийних нервів, шкірні кровоносні і лімфатичні судини.

3-й шар. I Фасція . Поверхнева двухлисткова фасція. У коня, собак вміщує шкірний м'яз шиї.

4-й шар. II фасція. Зовнішній листок глибокої фасції шиї). Йде у вигляді роздвоєного листка, включаючи м'язи: плече-головний і грудинно-щелепний . Між вказаними м'язами у фасціальному розщеплюванні розташовується яремна вена.

5-й шар. III фасція. Внутрішній листок глибокої фасції шиї . Також в певних місцях вона розщеплюється, утворюючи сполучно-тканинні футляри для наступних м'язів:

а) проти яремного жолоба – плече-під'язиковий м'яз. Добре розвинений лише в передній третині шиї;

б) грудинно-під'язиковий;

в) грудинно-щитовидний.

6-й