Лабораторна діагностика дерматомікозів та мікотоксикозів. Лікування і профілактика при дерматомікозах

Інструкційна картка                        

Лабораторна робота №11

Тема: Лабораторна діагностика дерматомікозів та мікотоксикозів.  Лікування і профілактика при дерматомікозах.

Мета заняття: оволодіти необхідними науково-теоретичними знаннями, набути навиків лабораторного дослідження патматеріалу для встановлення остаточного діагнозу при дерматомікозах та мікотоксикозах. Навчитися правильній постановці діагнозу.

Місце заняття: Лабораторія епізоотології і мікробіології.

Завдання:  1. Ознайомитися з методикою відбору патологічного матеріалу від хворої тварини.

2. Виготовити препарат для мікроскопічного дослідження дерматомікозів.

3. Провести мікроскопічне дослідження виготовлених препаратів та замалювати виявлену мікроскопічну картину.

4. Дати характеристику колоній грибів.

5. Виготовити препарати із культур грибів. Провести фарбування одного з препаратів за Грамом.

6. Провести мікроскопію виготовленого мазка та замалювати гіфи грибів.

Обладнання та матеріали:   патматеріал (уражене волосся, лусочки, кірочки), бактеріологічні чашки, зливні чашки, місточки, спиртівки, бактеріологічні петлі, пінцети, скальпелі, 10%-й розчин їдкого натру, культури патогенних грибів, набір фарб.

Методичні вказівки

Взяття патологічного матеріалу для дослідження на дерматомікози.

Основним матеріалом, який надсилають у лабораторію ветеринарної медицини для дослідження на дерматомікози, є зскрібки зі свіжоуражених ділянок шкіри тварини, яку не піддавали лікуванню. З цих ділянок за допомогою скальпеля й пінцета знімають луски епідермісу, свіжі кірки та обережно вискубують волосини з цибулинами. Матеріал збирають на бактеріологічні чашки або на пергаментний папір (поліетиленову плівку) і пересилають у закритому скляному посуді.

Порядок обробки і дослідження матеріалу в лабораторії. Луски, кірочки й волосся переносять на предметне або годинникове скло в краплю 10%-го розчину їдкого натру або калі та підігрівають на полум’ї пальничка для мацерації і просвітлення до утворення білуватого обідка по периферії. Потім накривають покривним скельцем і досліджують спочатку за малого (х8), потім за середнього (х40) збільшень мікроскопа за приспущеного конденсора

При позитивних результатах у товщі волосин або навколо них знаходять велику кількість спор гриба-збудника.

Люмінесцентний метод діагностики мікроспорії ґрунтується на здатності волосся, ураженого грибами роду Microsporum, давати яскраве зеленувате світіння під дією ультрафіолетового випромінювання. Гриби роду Trichophyton такої здатності не мають. Для опромінювання використовують ртутно-кварцову лампу з пальником типу ПРК-2 або ПРК-4, забезпечену спеціальним світлофільтром (фільтр або скло Вуда), який пропускає тільки короткохвильове ультрафіолетове випромінювання. Для отримання чітких результатів досліджують тільки волосся, а не луски.

Вивчення росту колоній, що виросли, проводять за такою схемою:

    1. Вивчення колоній макроскопічно (за допомогою лупи):

• загальна характеристика росту - однотипна чи не однотипна форма колоній;
• величина: точкові до 1 мм, дрібні - 1-2 мм, середні - 2-4 мм, великі - 4-6 мм;
• форма: кругла, амебоподібна, ризоїдна, ниткоподібна, еліпсоїдна тощо;
• ріст: слабкий, помірний, сильний;
• рельєф колоній: підняті, випуклі, вдавлені;
• поверхня: гладенька, блискуча, матова, шорстка, зморщена, складна;
• колір: пігментні (жовті, червоні тощо) або не пігментні;
• прозорість: прозорі, напівпрозорі, непрозорі, блискучі, флуоресцуючі;

1. Вивчення колоній  мікроскопічно (при малому збільшенні  мікроскопу): край колоній (рівний, хвилястий, лопатний, ризоїдний, зрізаний, локоноподібний).
2. Консистенція (визначається в момент взяття колонії бактеріологічною петлею).

        Виготовлення мазка. На скло наносять невелику краплю води, в яку вміщують бактеріологічною петлею невелику кількість досліджуваного матеріалу. Коловими рухами петлі матеріал розтирають у воді, щоб досягти тонкого рівномірного мазка. Відразу після використання бактеріологічну петлю пропалюють на полум'ї спиртівки.

       Висушування мазка. Виготовлений мазок висушують на повітрі або ж над пальником у струмені теплого повітря. При цьому предметне скло держать за краї великим і вказівним пальцями, догори мазком, середній палець під склом - це дає можливість регулювати ступінь нагрівання, щоб не допустити зсідання білка бактерій і порушення їх структури.