Essays.club - Получите бесплатные рефераты, курсовые работы и научные статьи
Поиск

Принципи діагностики та лікування алергічних захворювань. АСІТ

Автор:   •  Ноябрь 15, 2022  •  Лабораторная работа  •  1,642 Слов (7 Страниц)  •  219 Просмотры

Страница 1 из 7

Тема 7. «Принципи діагностики та лікування алергічних захворювань. АСІТ»

Мета: Навчити студентів діагностувати основні симптоми і синдроми алергійних захворювань; ознайомити студентів з методами обстеження та навчити самостійно трактувати їх результати; навчити диференційованих підходів до лікування алергійних захворювань.

Знати: методи обстеження, які застосовують для діагностики алергічних захворювань, показання для їх призначення, методики виконання, діагностичну цінністю кожного з них; принципи лікування та профілактики алергічних захворювань; суть методу АСІТ, особливості підбору пацієнтів та проведення даного лікування, критерії ефективності даної терапії.

Вміти: правильно збирати алергологічний анамнез; проводити клініко-лабораторне обстеження; самостійно трактувати результати проведених обстежень; знати особливості проведення шкірного алерготестування: нашкірні (крапельні, аплікаційні), скарифікаційні, тест-уколом, внутрішньошкірні тести; знати особливості проведення провокаційних тестів (назальний, інгаляційний, під’язиковий, елімінаційний, лейкоцитопенічний); проводити імунолабораторне обстеження (радіоалергосорбентний тест (РАСТ), метод для визначення концентрації загального IgE, метод ІФА для визначення специфічного IgE); проводити диференціальний діагноз; призначати лікування, проводити первинну і вторинну профілактику; вирішувати питання експертизи працездатності хворих.

Основні поняття теми: алергія, атопія, алергени, алергодіагностика, алерготерапія, алерген-специфічна імунотерапія.

Питання для теоретичного опрацювання:

  1. Збір алергологічного анамнезу.
  2. Методи діагностики алергійних захворювань та трактування їх результатів (шкірні алергічні проби: нашкірні (крапельні, аплікаційні), прик-тестування, внутрішньошкірні; провокаційні тести (назальний, інгаляційний, під’язиковий, елімінаційний, лейкоцитопенічний); патч- тестування.
  3. Імунолабораторне обстеження (радіоалергосорбентний тест (РАСТ), метод ПРІСТ для визначення концентрації загального IgE, метод ІФА для визначення специфічного IgE, методи молекулярної алергодіагностики).
  4. Принципи лікування та профілактики алергічних захворювань. Немедикаментозні та медикаментозні засоби терапії.
  5. Класифікація та властивості антигістамінних препаратів. Глюкокортикостероїдні засоби. Дезінтоксикаційна терапія. Імуносупресори.
  6. Специфічна імунотерапія, показання та протипоказання. Схеми призначення. Критерії ефективності.
  7. Принципи біоетики в клінічній практиці.

Завдання для самостійного опрацювання теми:

Завдання 1. Заповніть таблицю методів шкірного алерготестування

Метод

Характеристика

1. Нашкірні проби

- Крапельна проба

Застосовують при високій сенсибілізації, особливо до хімічних речовин, іноді до лікарських засобів.
Техніка виконання: на знежирену згинальну поверхню передпліччя наносять краплю
 алергену і паралельно для контролю — краплю розфактора. Оцінюють через 20 хв.

- Аплікаційна проба

Застосовують для діагностики професійної алергії, контактних дерматитів.
Техніка виконання: на згинальну поверхню передпліччя, попередньо оброблену 70 % спиртом, кладуть марлевий клаптик, змочений у розчині алергену, і паралельно — клаптик з марлі з розфактором. Оцінюють через 30 хв
.

2. Скарифікаційні шкірні проби

За їхньою допомогою виявляють причинний алерген і ступінь сенсибілізації до нього. Їх проводять з усіма інфекційними алергенами.
Техніка виконання : шкіру згинальної поверхні передпліччя обробляють 70 % спиртом, потім наносять окремими шприцами по краплі 0,01 % розчину гістаміну, алергенів і тест-контрольної рідини на відстані 4—5 см одна від одної. Стерильними скарифікаторами роблять окремо через кожну краплю по 2 паралельні подряпини завдовжки 4—5 мм на відстані між ними 2 мм. Дітям віком до 5 років можна робити по одній подряпині. Подряпини роблять поверхнево, порушуючи тільки цілість епідермісу, не травмуючи кровоносні судини. Через 10 хв обережно промокають кожну краплю окремим ватним тампоном, ще через 10 хв оцінюють проб
и.

3. Проба тест-уколом (prick-тест)

Сьогодні рrіck-тест є найпоширенішим тестом для проведення шкірних проб. Його виконують спеціальним пристроєм, у який вставлено голку, що дає змогу стандартизувати глибину уколу, виключає розчавлювання краплі під час уколу.
Краплі алергену й контрольні наносять на оброблену шкіру передпліччя так само, як і в разі постановки скарифікаційного тесту. Результат тестування заміряють через 15—20 хв, реєструють у міліметрах (вимірюють найбільший діаметр папули прозорою лінійкою). Позитивною вважають реакцію, якщо діаметр становить 5 мм і більше, сумнівною — 3
 мм, гіперергічною— 15 мм і більше.

4. Внутрішньошкірні проби

Головним чином проводять з інфекційними алергенами (бактерії, гриби). З неінфекційними алергенами їх виконують лише тоді, коли аплікаційні або скарифікаційні тести негативні чи сумнівні, а анамнез чітко позитивний.
Техніка проведення: шкіру згинальної поверхні передпліччя або спини обробляють 70 % спиртом, після чого туберкуліновим або
 інсуліновим шприцом уводять 0,05—0,1 мл інфекційного алергену. Алерген, який вводять внутрішньошкірно, має бути в 10 разів меншої концентрації, ніж при скарифікаційному тестуванні. Для контролю вводять внутрішньошкірно тест-контрольну рідину і скарифікаційно — розчин гістаміну. Результати реєструють через 20 хв і 24—48 год.

...

Скачать:   txt (25.6 Kb)   pdf (135.9 Kb)   docx (15.9 Kb)  
Продолжить читать еще 6 страниц(ы) »
Доступно только на Essays.club