Діагностика та лікування корови за рваної рани соска
Автор: andreevna29 • Апрель 4, 2023 • Курсовая работа • 8,013 Слов (33 Страниц) • 220 Просмотры
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ І ЗДОРОВ’Я ТВАРИН
Кафедра хірургії і акушерства
сільськогосподарських тварин
Курсова робота
на тему “ Діагностика та лікування корови за рваної рани соска”
Початок курації __________
Кінець курації ___________
Виконавець ВМ 1-18 Якименко С.А
(група, прізвище,.ініціали)
Дніпропетровськ 2022__
Зміст
Вступ
1 Огляд літератури
2. Аналіз результатів курації
2.1 Дані про хвору тварину
2.2 Визначення сутності хвороби
2.3 Етіологія
2.4 Патогенез
2.5 Клінічні ознаки і перебіг хвороби
2.6 Обгрунтування діагнозу
2.7 Прогноз
2.8 Обгрунтування лікувальних призначень та їх ефективність
3 Бібліографія
4 Додатки
Вступ
Важливим резевом збільшення валового виробництва молока, як подукту харчування та сировини для переробної промисловості є інтенсивне ведення тваринництва без ліквідації хвороб молочної залози, серед яких значне поширення в багатьох господарств мають травматичні ушкодження рани.
Економічний збиток, що спричинюються травматичними ушкодженнями вимені, складається їз зниження молочної продуктивності, передчасного вибракування корів, збільшення захворюваності новонароджених телят,витрат на організацію та проведення ветеринарних заходів[1-10]
При несвоєчасному виявленні відкритих травм вимені та відсутності лікування тварина зовсім втрачає молочну продуктивність а отже й господарську цінність, що призводить до її вибракування.
Хвороби молочної залози травматичної етіології у великої рогатої худоби представляють собою мало розроблену галузь ветеринарії, в якій кількість точних спостережень дуже обмежена, а експериментальні дослідження майже повність відсутні.
Відкриті механічні пошкодження вимені досить часто ускладнюються розвитком гнійно-запальних процесів з боку травмованих тканин, маститами, звуженням і зрощенням дійкового каналу та утворення молочних нориць [5-7]
Не дивлячись на істотні успіхи ветеринарної медицини проблема раціонального та патогенетичного лікування за ран молочної залози в корів, продовжує залишатись в центрі уваги практикуючих лікарів, що обумовлює пріорітетну необхідність розробки та опрацювання патогенетичного обгрунтування методів лікування хворих тварин.
1 Огляд літератури
1.1 Анатомо - функціональна характеристика молочної залози
Молочна залоза (glandula lactifera), за похожденням-дериват шкіри, анатомічна ознака класу ссавців, вторинная статева ознака самки. Рудименти молочної залози є і в самців. Молочна залоза відноситься до системи органів розмноження, продовує функцію плаценти, забезпечує надзвичайно поживним кормом малюків після народження і позбавляючи їх у перші дні життя впливу неприятливи факторів ( засуха, відсутність придатного ніжного корму ).
Кількість, форма і величина молочної залози дуже різні у різних видів тварин. У корів вона складається з двох долей, які поділяються на чотири чверті, кожна з яких знизу закінчується дійкою [8]
Паренхіма складається з альвеол і вивідних проток. Альвеоли (alveolus), діаметром від 0,1 до 0,8 мм, можуть бутикулеподібними,овальними або у вигляді коротеньких разгалуджених трубочок. Альвеола вистелена одним шаром клітин секреторного епітелію, який у залежності від його функціонального стану, буває то циліндричним, то кубічним, то плоским; при пустій порожнині альвеоли клітини високі, а коли порожнина заповнюється секретом, клітини стають низькими і розтягненими. Зовні клітини епітелію з’єднуються з тоненькою склоподібною облямівкою, котра переходить у получну тканину. Основи епітеліальних клітин оточені сіткою зіркоподібних міоепітеліальних клітин, яка обплітає альвеолу, як коши, і при скороченні витискує молочний секрет з альвеоли. Поверхня міоепітеліальних клітин покрита сіткою капілярів, через які до альвеолярних клітин постачаються речовини, необхідні для секреції молока [9,12].
...