Адаптація рослин до високих температур

Міністерство освіти і науки України

Технічний ліцей м. Києва

Реферат на тему:

Адаптація рослин до високих температур

Виконала: Міхєєва Вероніка

Клас: 8-А

Київ 2021

ЗМІСТ

ВСТУП

Пристосування онтогенезу рослин до умов середовища є результатом їх еволюційного розвитку (мінливість, спадковість, селекція). Протягом філогенезу кожного виду рослин у процесі еволюції склалися певні потреби індивіда в умовах існування та пристосування до екологічної ніші, яку він займає. Вологостійкість і тіньостійкість, жаростійкість, холодостійкість та інші екологічні особливості окремих видів рослин сформувалися в процесі еволюції в результаті тривалої дії відповідних умов. Так, для південних широт характерні теплолюбні рослини і рослини короткого дня, для північних – менш вимогливі до тепла і рослини довгого дня.

У природі в одному географічному регіоні кожен вид рослин займає екологічну нішу, що відповідає його біологічним особливостям: вологолюбна – ближче до водойм, тіньовитривала – під кроною лісу тощо. Спадковість рослин формується під впливом певних екологічні умови. Важливе значення мають і зовнішні умови онтогенезу рослин.

У більшості випадків рослини та посіви (посадки) сільськогосподарських культур, зазнаючи дії тих чи інших несприятливих факторів, виявляють до них стійкість у результаті пристосування до умов існування, що склалися історично, що відзначав К.А. Тімірязєв.

Ціль: виявити основні типи відносин рослин до високої температури, способи адаптацій

Завдання:

1. охарактеризувати теплові умови проживання;

2. охарактеризувати власну температуру рослини;

3. визначити наслідки температурного стресу;

4. розглянути різні види адаптацій до високих температур.

1. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

Рослини є пойкілотермними організмами, тобто їхня власна температура дорівнює температурі навколишнього середовища. Однак ця кореспонденція є неповною. Звичайно, тепло, що виділяється при диханні і використовується при синтезі, майже не відіграє екологічної ролі, але тим не менш температура надземних частин рослини може значно відрізнятися від температури повітря в результаті енергообміну з навколишнім середовищем. Завдяки цьому, наприклад, рослини Арктики і високогір’я, які населяють захищені від вітру місця або ростуть близько до ґрунту, мають більш сприятливий тепловий режим і можуть активно підтримувати обмін речовин і зростання, незважаючи на постійно низькі температури повітря. Не лише окремі рослини та їх частини, а й цілі фітоценози іноді мають характерні відхилення від температури повітря. В один спекотний літній день у Центральній Європі температура на поверхні крон у лісах була на 4°С, а на луках на 6°С вища за температуру повітря і на 8°С (ліс) або на 6°С (луг) нижча. ніж температура поверхні ґрунту, позбавленої рослинності[4].

Для характеристики теплових умов середовища проживання рослин необхідно знати закономірності розподілу тепла в просторі та його динаміку в часі як щодо загальнокліматичних особливостей, так і конкретних умов росту рослин.

Загальне уявлення про теплозабезпеченість певної місцевості дають такі загальнокліматичні показники, як середньорічна температура для даної місцевості, абсолютний максимум і абсолютний мінімум (тобто., найвищі та найнижчі температури, зафіксовані в цій місцевості), середня температура найтеплішого місяця (у більшій частині північної півкулі це липень, у південній півкулі — січень, на островах та в прибережних районах — серпень і лютий ); середня температура найхолоднішого місяця (у континентальних районах північної півкулі - січень, південний - липень, у прибережних районах - лютий і серпень).