Роль мікробіоти у розвитку патологічних процесів

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ННЦ Інститут біології та медицини

Реферат

з дисципліни

«Молекулярні основи патологічних станів»
на тему:
«Роль мікробіоти у розвитку патологічних процесів»

   Виконала:

студентка 1 курсу (заочна форма навчання)

1 групи спеціальності «Мікробіологія»

Гейченко Б.С.

Київ-2020

ЗМІСТ

ВСТУП3

1.Мікробіота травної системи людини4

2.Ожиріння5

3.Діабет І типу7

4.Запальні захворювання кишківника8

ВИСНОВКИ10

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ11

ВСТУП

Колонізація тіла людини мікроорганізмами починається із моменту народження і триває упродовж життя. Найчисельніше мікробне угруповування – мікробіота кишківника людини, вже давно відома як невід’ємна ланка процесів травлення та обміну речовин в організмі хазяїна [1]. На сьогодні дослідники зосереджені на вивчені ролі мікробіоти кишківника не лише у процесах перетравлення їжі, а й розглядають її як вагомий фактор підтримання гомеостазу [1]. Метаболіти, синтезовані кишковими мікроорганізмами, впливають на регуляцію ліпідного, вуглеводного та білковго обміну людини. Більше того, бактерії, що населяють кишкові відділи травного тракту, підтримують імунологічну толерантність організму-хазяїна, виконують бар’єрну функцію та формують протиінфекційний захист [1]. Звідси виникає питання про зв’язок між мікрофлорою кишківника та патологічними реакціями організму, що спричиняють розвиток метаболічних захворювань. Велика кількість наукових праць присвячена вивченню функціональної ролі мікроорганізмів у розвитку низки важких метаболічних патологій [1-6]. В літературних оглядах останніх 5 років на тему значення кишкових мікроорганізмів у метаболічних захворюваннях людини обговорені публікації, автори яких здійснили дослідження на модельних тваринних організмах та проаналізували склад 16s рРНК кишкової флори пацієнтів, що страждають на метаболічні розлади [2-6].

У даному рефераті будуть розглянуті останні публікації стосовно вкладу кишкової мікрофлори у розвиток таких патологічних процесів, як ожиріння, цукровий діабет та запальні захворювання кишківника; молекуряні механізми взаємодії мікроорганізмів кищківника із організмом-хазяїном, його імунною системою.

1.Мікробіота травної системи людини

Мікробіота кишківника – це найбільша за видовим складом (понад 1000 видів бактерій) та чисельністю (1011-1012) асоціація мікроорганізмів, що колонізує тіло людини [1,2]. Понад дев'яносто відсотків усіх бактерій кишківника людини належить до двох відділів: Bacteriodetes (родів Bacteriodes і Prevotella) та Firmicutes (роди Clostridium, Ruminococcus, Enterococcus і Lactobacillus). Також до складу мікробіоти кишечника входять відділи Aсtinobacteria (рід Bifidobacterium), Proteobacteria (роди Helicobacter та Escherichia), Fusobacteria, Spirochaetae і Verrucomicrobiota [2]. 

У деяких джерелах мікробіому кишиківника людини надають статус окремого органу, який утворений прокаріотичними клітинами, що функціонують спільно із еукаріотичними клітинами людини-хазяїна для забезпечення належного стану організму. Подібне визначення мікробіому людини має вагомі підстави, оскільки виконувані ним функції – життєво необхідні і не можуть бути здійснені метаболічним апаратом хазяїна. Серед них виділяють [2]:

1. Синтез вітамінів та їх кофакторів
2. Перетравлення та розщеплення складних полісахаридів до коротоколанцюгових жирних кислот (КЖК) – пропіонату, ацетату та бутирату.
3. Регуляція кишкової моторики, васкуляризація шлунково-кишкового тракту.
4. Вплив на склад жирних кислот у сітківці та кришталику ока.
5. Вплив на щільність кісткової тканини.
6. Розвиток набутого імунітету.

За умови порушення нормального стану мікробіоти кишківника: зниження видового різноманіття, зменшення кількості корисних мікроорганізмів та присутності патогенів виникає дисбіоз. Ряд досліджень пов’язують із дисбіозом такі розлади : травної системи - синдром роздратованого кишківника, розлади травлення, запальні захворювання органів травлення, серед яких найбільше виділяються ожиріння та діабет [2].