Структура процесу навчання. Формування рухових умiнь та навикiв

ЛЕКЦІЯ

З ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Тема: «СТРУКТУРА ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ.

ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ УМІНЬ ТА НАВИКІВ.»

ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ УМІНЬ ТА НАВИКІВ.

План:

1. Сутність процесу навчання.
2. Механізми формування рухових умінь і навичок.
3. Загальна характеристика процесу навчання.
4. Особливості методики навчання на етапах:

• початкового розучування;
• поглибленого розучування;
• закріплення і вдосконалення.

1. Сутність процесу навчання.

Однією із сторін фізичного виховання є навчання. У навчанні слід розрізняти діяльність учнів і вчителя. Вчитель навчає, учень навчається. Успіху у навчанні досягають там, де дії учня керовані свідомою метою засвоїти певні знання, уміння, навички, форми поведінки та види діяльності. Діяльність учителя полягає в організації процесу навчання, керуванні ним. Без розумного, цілеспрямованого керівництва вчителя й активної, свідомої участі учня не може бути позитивного результату процесу навчання.

У фізичному вихованні навчання характеризується як організований процес передачі і засвоєння систем спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне і психічне вдосконалення людини.

Результатом навчання у фізичному вихованні є фізична освіта. Вона полягає в придбанні спеціальних систематизованих знань, рухових умінь та навичок, а також способів самостійного пізнання закономірностей рухової діяльності та вмінь використовувати їх у повсякденному житті.

Спеціальні знання у фізичному вихованні це певна система фактів, понять і закономірностей, що лежать в основі фізичного виховання. Умовно їх можна поділити на чотири основні групи:

— знання, що сприяють організації учнів у процесі занять фізичними вправами (наприклад, правила безпеки на заняттях фізичної культури (1 клас); правила організації рухливих ігор та розваг з молодшими школярами (VII клас); правила суддівства з різних розділів програми та ін.);

— знання медико-бІологічного спрямування (наприклад, надання першої медичної допомоги при травмах (VII кл.); медико-біологічні засоби підвищення працездатності і прискорення відновлення (IX кл.); зовнішні ознаки втоми і біологічне значення втоми (VIII кл.) та ін.);

— знання, які безпосередньо пов'язані з практичним виконанням фізичних вправ (знання основних вимог техніки виконання рухових дій, наприклад, при розучуванні перекиду вперед, використовуючи такі різновиди методів слова як опис, пояснення, вчитель озброює учнів знаннями техніки виконання вправи, сприяє розвитку свідомого ставлення учнів до виконання рухової дії);

—знання з організації і методики проведення самостійних занять фізичними вправами (наприклад, самоконтроль за станом організму під час виконання фізичних вправ (IV кл.), щоденник самоконтролю (V кл.); самострахування при виконанні вправ (VII кл.); правила самостійного виконання швидкісних і силових вправ, правила медичного самоконтролю (VIII кл) та ін.).

Особливості навчання рухових дій.

У процесі навчання рухових дій необхідно пам'ятати, що:

— необхідною умовою оволодіння навчальним матеріалом є активна рухова діяльність учнів. Тому в процесі навчання слід враховувати біологічні закономірності працездатності людини;

— побудова процесу навчання залежить від структурної складності рухової дії, що вивчається. Вона зумовлює вибір методу початкового розучування рухової дії;

— навчання рухових дій суттєво залежить від співвідношення техніки і фізичних якостей при їх виконанні, специфіки фізичних якостей, що виявляються в них і необхідного рівня їх прояву. На уроках фізичної культури учні виконують безліч різноманітних рухових дій. Для виконання одних достатньо невисокого і стандартного прояву фізичних якостей (як, наприклад, ряд простих гімнастичних рухів), для інших — є потреба у використанні підготовчих вправ для випереджаючого розвитку необхідних фізичних якостей.