Моральні вимоги до сучасних організацій

В наш час, організації, а особливо бізнес, часто розглядаються як антонім слову “мораль”. Вперше увага стала приділятись етичності ведення бізнесу в 60-х роках минулого століття після викриття багаточисельних корупційних схем в урядах різних країн та великих корпораціях, загострення екологічної ситуації на планеті та протестами проти військових конфліктів (особливо війни у В’єтнамі). В результаті цих подій виникло поняття “ділової етики” і “етики бізнесу”. Незважаючи на те, що часто націлені на отримання прибутку організації розглядаються як неморальні за своєю природою, слідуючи трендам, компанії часто намагаються знайти способи більш етичних способів управління та ведення бізнесу, що на практиці часто виявляється куди складнішим, ніж в теорії. Компанії, що вводять такі інновації та заявляють про їх успішність, як правило втрачають частку конкурентоспроможності, адже підвищення моральності ведення бізнесу пов’язується зі зростанням витрат і, відповідно, цін на продукцію та послуги. Під питанням залишається і те, чи взагалі можливо поєднати моральність з цілями бізнесу.

Чарльз Хенді у своїй праці “А навіщо ж бізнес?” заявляє, що з плином часу мета бізнесу викривилась і що вона потребує перегляду, після якого акцент має зміститись з “максимізації прибутків” на “забезпечення загального блага”. Він також критикує так званий “фондовий капіталізм”, що розвинувся в США, саме з цієї причини — “одержимості вартістю акцій”, називаючи його “хворим”. У всьому світі переважна більшість організацій розглядає прибутки як кінцеву мету. За словами Чарльза Хенді, “людям, як і компаніям, для виживання потрібна енергія, але якщо люди ставилися б до їжі так само, як і компанії до прибутків, то це скоро призвело б до надмірної жадоби та ожиріння. У прибутків самих по собі немає цінності; натомість вони мають скеровуватись на досягнення чогось вищого. Так, це “вище” включає в себе надання товарів та послуг, але ще й моральне ставлення до праці, повагу до прав людини і піклування про потреби майбутніх поколінь.

Джон Маккі, генеральний директор Whole Foods Market, у своїй праці “Свідомий Капіталізм” стверджує, що етичні засади бізнесу засновані на добровільному обміні, де “всі основні учасники бізнесу (клієнти, працівники, постачальники та інвестори) приймають участь в добровільному обміні з організаціями, надаючи вартості собі та іншим”. Маккі наполягає на тому, що, хоч взаємовигода і є основою етичних відносин між сторонами у бізнесі, вона не є кінцевою метою — натомість нею має бути підвищення рівня життя, розвиток суспільства та “загальне благо”.

Отже бізнес, як і більшість видів суспільної діяльності, передбачає моральну основу і був би без неї неможливий, адже, наприклад, підприємці очікують від своїх робітників чесності та добросовісності, а сторони, що укладають контракт, розраховують на його виконання. Тому можна сказати, що моральна відповідальність є важливою складовою ведення бізнесу.

До того, як переходити конкретно до моральних вимог до сучасних організацій, варто окреслили визначення етики, актуальне для даної теми.

Етика — це набір моральних принципів і цінностей, які керують поведінкою людини чи групи людей і визначають позитивні і негативні оцінки їхніх думок і дій. Це своєрідний внутрішній кодекс законів, який визначає поведінку та рішення людини. Відповідно, етичні норми службових відносин також ґрунтуються на загальнолюдських нормах моралі, але в той же час мають свою специфіку.

Ділова етика в широкому розумінні — це сукупність етичних принципів і норм, якими повинна керуватись діяльність організації, у сфері управління й підприємництва. Вона включає елементи різного порядку: етичну оцінку як внутрішньої, так і зовнішньої політики організації в цілому; моральні принципи членів організації: професійну мораль; моральний