Соціальні функції та структура релігії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Кафедра філософії

ДОМАШНЯ КОНТРОЛЬНА РОБОТА

за темою: «Соціальні функції та структура релігії»

Виконала:                                                                Перевірила:

ст. гр. КІУКІ–19-7                                                  доц. Омельченко В.В.

Кононенко А.І.

Харків 2020

ЗМІСТ

ВСТУП        3

1. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЇ        4

2. СТРУКТУРА РЕЛІГІЇ        5

3. СОЦІАЛЬНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ        10

ВИСНОВКИ        12

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        13

ВСТУП

Всі люди, що живуть на Землі вірять. Одні вірять в бога, інші - в те, що його немає. Тому релігія є однією з найважливіших речей у житті людини, його життєвою позицією, етичним і моральним правилом, нормою і звичаєм, за якими він живе (діє, мислить, відчуває).

Причина релігії - залежність людей від непідконтрольних їм природних і соціальних сил. Вона виступає як ілюзорне заповнення слабкості людини перед ними. Еволюція релігії привела до ідеї Бога як розпорядника справ земних і небесних.

Слово «релігія» зустрічається дуже часто в повсякденній мові і в наукових текстах, в публіцистиці і в художній літературі. Насправді здебільшого за цим словом стоять лише уявлення, що виражають зовнішні прояви релігії, з якими вона, як правило, пов'язана.

Як і раніше, люди задаються питаннями: що є релігія і з чого вона складається, яку соціальну роль вона відіграє, що дає суспільству і людині, яким чином впливає на життя людей?

Тому проблема взаємодії суспільства і релігії, її впливу на соціум в цілому, на його окремі структури і соціальні процеси не втрачає своєї актуальності.

1. СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЇ

Поняття релігія виникло в римській культурі, очевидно від визначного Римського  філософа й  оратора М.Т. Цицерона, а також представника римського християнства — Л.Ц. Лактанція. Так, Цицерон уперше вжив поняття “relegare”, як означення збирання відомостей про богів (“relegare” —збирати). Лактанцій же вживав термін “ligo” — “зв'язувати”, розуміючи його як вираз означення зв'язку з Богом.

Більш офіційне визначення звучить так:

Релігія - це особлива форма усвідомлення світу, обумовлена ​​вірою в надприродне, що включає в себе звід моральних норм і типів поведінки, обрядів, культових дій і об'єднання людей в організації.

Також існують і інші визначення поняття релігії, ось деякі формулювання з них:

- релігія - одна з форм суспільної свідомості, сукупність духовних уявлень, заснованих на вірі в надприродні сили і істоти (богів, духів), які є предметом поклоніння;

- релігія - організоване поклоніння вищим силам, вона не тільки представляє собою віру в існування вищих сил, але і встановлює особливі відносини до цих сил: вона є, отже, відома діяльність волі, спрямована до цих сил.

На мою думку, релігія - це форма, в яку наділяється духовний зміст, духовний пошук і духовні відкриття. Релігія, в певному сенсі виступає як зовнішнє відображення глибоко прихованих внутрішніх духовних процесів суспільства. У зв'язку з тим, що суспільство завжди розвивається, розвивається також і його духовність. На певному етапі ця духовність входить в протиріччя з зовнішньою формою свого прояву - релігією і тоді починається конфлікт.

Взагалі дати точне й універсальне визначення релігії, яке б розкривало її сутність природу багатоманітне функціональність та історичну змінність — неможливо, тому релігієзнавці вважають що не варто шукати оптимального визначення, а краще пояснювати сутність та ознаки релігії. 

2. СТРУКТУРА РЕЛІГІЇ

Релігія — складне соціально-історичне явище, витвір людського пізнання і розуму почуттєвості й фантазії, свободи й неволі. Саме структурованість і цілісність цього феномена і дає підстави розглядати його як релігійний комплекс.