Банківська система країни: структура, функції

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Навчально-науковий інститут бізнес технологій «УАБС»

Кафедра теоретичної і прикладної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Макроекономіка»

на тему: «Банківська система країни: структура, функції»

Виконав: студентка 1-го курсу, групи МЕ-72а Павлова Анна Павлівна

Перевірив: професор, д.е.н. Кривенко Лариса Володимирівна

Суми – 2018

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1 Банківська система ………………………………………………….…...4

1.1 Основи банківської системи…………………………………..……...4

1.2 Види банків…………………………………………………………....8

1.3 Функції банківської системи та її хараткеристика……..……….....11

1.4 Структура………………………………………………………….....13

РОЗДІЛ 2 Банківська система в Україні………………………………………….15

2.1 Основи банківської системи України……………………………....15

2.2 Історія розвитку банківської системи України …………………....20

2.3 Проблеми та перспективи розвитку…………………………...........22

ВИСНОВОК………………………………………………………………………...25
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………...26

ВСТУП

Банківська система – одна з  найважливіших та невід’ємних структур ринкової економіки. Практична роль банківської системи визначається тим, що вона керує системою платежів та розрахунків у державі. Більшу частину своїх комерційних угод здійснює через вклади, інвестиції та кредитні операції.

Стабільність банківської системи має дуже важливе значення, адже для саме це є основою побудови ефективного здійснення грошово-кредитної політики. Банківський сектор є тим каналом, через який передаються імпульси грошово-кредитного регулювання всієї економіки. Саме необхідність вивчення такого важливого компонента ринкової економіки визначає актуальність даної теми.

Банки – досить таки давній економічний «винахід». Вони створювалися як фірми, що спеціалізуються на наданні таких послуг як зберігання цінностей та надання кредитів. Банківська система пов’язує майже всі сфери життя в країні. Вона є невідмінною складовою економічного зростання та соціального секторів. Будучи у центрі економічного життя, обслуговуючи інтереси виробника, банки пов’язують виробництво та торгівлю, сільське господарство та населення, при чому банки також проводять грошові розрахунки, кредитують господарство та виступають посередником під час перерозподілу капіталу.

На даний момент банківську систему розглядають та вивчають все детальніше та детальніше, адже вона є фундаментом для розвитку економіки країни.

Об’єктом даного дослідження є як банківська система загалом, так і окремо банківська система в Україні. Предметом є способи налагодження банківської системи.

Метою даної курсової роботи є детальне вивчення банків та банківської системи країни. Для цього необхідно висвітлити такі питання:

• сутність банківської системи та банків;
• їх загальна характеристика, структура та функції;
• банківська система України та її історія;
• проблеми та перспективи розвитку.

Основними завданнями курсової роботи є вивчити та дослідити нинішній стан банківської системи, показати різницю між видами банків та їх функціями, визначити недоліки банківської системи та знайти шляхи її розвитку.

РОЗДІЛ 1: Банківська система

1.1 Основи банківської системи

На сьогоднішній день розвиток країни практично неможливий без участі у світових глобалізаційних процесах, саме через що економіка поступово інтегрується до міжнародних фінансових ринків.

Банківська система — сукупність фінансових установ грошового ринку (включає Центральний банк, мережу комерційних банків і інших кредитно-розрахункових центрів) у їх взаємозв'язку і взаємодії, діяльність яких законодавче визначена [1].

«Найважливішою та найдинамічнішою сферою прояву глобалізаційних процесів стала фінансова глобалізація, під якою розуміють вільний та ефективний рух капіталів між країнами та регіонами, функціонування глобального фінансового ринку, реалізацію глобальних фінансових стратегій транснаціональних корпорацій та банків. Вивченню впливу процесів глобалізації на фінансову систему, у тому числі і банківську, присвячені дослідження таких вчених як М. Диба, З. Луцишин, Є. Осадчий, Л. Примостка, І. Хоминич, Н. Шелудько. І. Школьник та ін. [2, с. 1]».