Свідоме та несвідоме як філософські категорії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

НAЦIOНAЛЬНОГО УНIВEPCИТEТУ

«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Кафедра соціально-гуманітарних і правових дисциплін

Реферат із філософії

на тему

«Свідоме та несвідоме як філософські категорії»

напрямку підготовки бакалавра

за спеціальністю «Правознавство»

Нaукoвий кepiвник:

кандидат філософських наук, доцент

Симон Юрій Сергійович

Київ – 2016

Зміст

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІДОМОГО Й НЕСВІДОМОГО. ДІАЛЕКТИКА СВІДОМОГО Й НЕСВІДОМОГО. 5

РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА СВІДОМОГО Й НЕСВІДОМОГО 12

РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛІНГВІСТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ АСОЦІАТИВНОГО МЕХАНІЗМУ. 16

ВИСНОВКИ 19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 22

Вступ

Розподіл психіки на свідоме і несвідоме є основною передумовою психоаналізу, і тільки воно дає йому можливість зрозуміти й прилучити науці часто спостерігаються й дуже важливі патологічні процеси в щиросердечному житті. Психоаналіз не може перенести сутність психічного у свідомість, але повинен розглядати свідомість як якість психічного, котре може приєднуватися або не приєднуватися до інших його якостей.

Взаємозв'язок свідомого і несвідомого є основною передумовою психоаналізу, і тільки вона дає йому можливість зрозуміти й прилучити науці часто спостерігаються й дуже важливі патологічні процеси в щиросердечному житті. Інакше кажучи, психоаналіз не може перенести сутність психічного у свідомість, але повинен розглядати свідомість як якість психічного, котре може приєднуватися або не приєднуватися до інших його якостей.

Було б невірно на тім підставі, що несвідоме й свідомість - це протилежні один одному поняття, дорівнювати несвідоме й свідоме до тваринної й людської психіки відповідно. Несвідоме - це настільки ж специфічно людський психічний прояв, як і свідомість, вона детерміноване суспільними умовами існування людини, виступаючи як часткове, недостатньо адекватне відбиття миру в мозку людини.

Розділ 1. Загальна характеристика свідомого й несвідомого. Діалектика свідомого й несвідомого.

Розподіл психіки на свідоме і несвідоме є основною передумовою психоаналізу, і тільки воно дає йому можливість зрозуміти й прилучити науці часто спостерігаються й дуже важливі патологічні процеси в щиросердечному житті. Психоаналіз не може перенести сутність психічного у свідомість, але повинен розглядати свідомість як якість психічного, котре може приєднуватися або не приєднуватися до інших його якостей.

Під несвідомим можна розуміти дві різні речі: по-перше, - це дія, чинена автоматично, рефлекторно, коли причина його не встигла усвідомити, а також при природному відключенні свідомості (у сні, при гіпнозі, у стані сильного сп'яніння, при лунатизмі та ін.) , по-друге, - це активні психічні процеси, що безпосередньо не беруть участь у свідомому відношенні суб'єкта до дійсності, а тому й самі в цей момент не усвідомлювані.

До терміна або поняття несвідомого вчені прийшли іншим шляхом, шляхом розробки досвіду, у якому більшу роль грає щиросердечна динаміка. Вони змушені були визнати, що існують досить напружені щиросердечні процеси або подання, які можуть мати такі ж наслідку для щиросердечного життя, як і всі інші подання, між іншим, і такі наслідки, які можуть бути усвідомлені як подання, хоча в дійсності й