Вчення Платона про форми правління і ідеальну державу

Міністерство освіти і науки України

Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

Економічний факультет

Кафедра

Реферат

з дисципліни: «Філософія» на тему:

«Вчення Платона про форми правління і ідеальну державу»

Виконала:

студентка 2 курсу, групи ЕМ-19-1

Ліснича Анастасія Олексіївна

Перевірив:

проф.Шаталович Олександр Михайлович

2020 р.

Ідеальна держава Платона

Афінянин Платон народився у косиці європейської цивілізації. За часів ворожнечі ,міжусобиць , формування думки філософа -ніби з молоком зростало у світогляді Платона. Час який виражав собою нестійку платформу майбутнього життя у суспільстві, Платон бачив цей час дуже нестійким ,важким для свого сприйняття ,його відчуття більше тягнулося до вічних та незмінних ідей, ідей, які існували незалежно від становища у світі та часу.  Перша причина занепаду всієї держави Афінянин, вважав корозію моралі людини. Але і концепція  Платона не є цілком правильною, це більше схоже на ідейну попередницю  казарменої-тоталітарного режиму

Велике місце у належить утопії ідеальної держави ,після того як він створив ідеальну(нормативно) модель досконалої держави, -аристократичний устрій , він хотів перетворити це на основу для єдино правильної політики

Влада у  державі  має божественно всеохоплюючий характер  а тому у ній закони, норми, правила життя для  людей надаються згори, це – як божественний дар ,який надається лише мудрими філософами («з тонкою душею»), котрі як і  Платон, повинні бути одночасно і державними правителями. Найвищим органом влади у платонівському проекті є особливий, «надзвичайний» орган- так звані «Нічні Збори» із 10–ти найбільш мудрих і поважних віком стражів. Вони причетні до філософських і політичних знань.

Платон дуже прискіпливо вибудовував у своїй «державі» розгалужену систему підпорядкування усіх членів суспільства що задані законом державного управління.Він регламентатор : у творах ,афінянин ,впорядковує життя людей до того ,що може зобов’язати «служителів закону» брати під контроль побутові дрібниці, наприклад, як розпорядок дня і ночі (скажімо, домогосподарок, можливо підняти серед ночі і зобов'язувати їх виконувати  кухонні справи тощо). Державна влада має поділяти все населення на групи та верстви (привілейовані і безправні) , вона тримається на збройній силі.

Платон встановлює дуже сувору цензуру думкам людей у своїй державі. Свою думку він проголошує єдиною, істинною, рятівною саме їй повинні навчитися майбутні громадяни , вона повинна лежати в основі державного ладу, як повна та абсолютна істина. Отже, всі інші системи приречені на заборони і кари: незалежний пошук істини, таким чином, припиняється. Тобто Платон хоче знищіти приватне ,щоб досягнути блаженний стан людського співжиття. Звісно це призвело до трагічних наслідків . Платон був дуже сильно одержимим усуспільненням людського життя та професій , що навіть своїми законами забороняв займатися декількома ремеслами: та за це порушення передбачалося дуже велике та жорстоке покарання

Нетерпимість -то є принцип. Платонова держава змушує жити за цим принципом ,спираючись на силу закону та примус. За різнодумство та інші непослухи передбачаються жорстокі покарання: смертна кара, побиття, різного роду обезчещення і приниження, таврування. Чи не є це фанатизмом ,для картинки давньогрецького людського щастя?

Чи є взагалі особисте життя громадян, бо навіть  в ранньому дитинстві, і в юності, і в зрілому та похилому віці ,вона перебуває під чітким наглядом держави . Остання контролює і спрямовує їхні думки та  дії, лінію поведінки одне слово, перетворює його на службове обличчя цілого, він, по суті, повністю втрачає світоглядну і всяку іншу автономію.