Ідеальна держава філософські погляди мислителів Давньої Греції

ВСТУП

         Сучасна політична наука спирається на фундамент політичної думки попередніх епох. З глибокої давнини до періоду виникнення ранньокласових суспільств і держав беруть початок перші спроби усвідомлення сутності політичних явищ. Історично першою формою пояснення нової соціальної реальності стало релігійно міфологічне тлумачення природи владних відносин і соціальної ієрархії. Згідно з древніми міфами земна організація життя має божественне походження та є відображенням загальносвітового космічного порядку. Боги передають владу земним правителям або поряд з останніми продовжують залишатися вершителями земних справ. 

          Великий внесок в розвиток політичної думки вніс Аристотель. Його можна назвати „батьком" використання порівняльного методу в політології. Арістотель разом з учнями він проаналізував сто п'ятдесят вісім конкретних видів державного устрою і створив класифікацію державних форм, яка протягом наступних століть вважалася класичною. Застосування порівняльного методу в політологічних дослідженнях є надзвичайно актуальним, оскільки дає змогу, без застосування експериментальних досліджень, більш детально проаналізувати політичні явища та процеси.  Сьогодні порівняльний метод продовжує застосовуватися в політичних студіях, однак еволюціонує в сторону історико-політологічних порівнянь, яке було характерне для першого етапу його розвитку.

           Порівняльне політологічне дослідження може здійснювати вияв подібностей та відмінностей політичних явищ та процесів як двох і більше суспільств так і одиничних випадків,   може здійснювати вияв подібностей та відмінностей політичних явищ та процесів як двох і більше суспільств так і одиничних випадків. Політологічне порівняння носить багаторівневий характер, оскільки аналізує макросоціальну та мікросоціальну системи, що й визначає глибину даного дослідження. Ще однією особливою рисою даної методології є спільне використання кількісного та якісного аналізу політичних інститутів, політичних процесів тощо. Застосування даної методології у політологічних дослідженнях вимагає розроблення концептуальних засад порівняльного аналізу.  

Актуальним із прагматичної точки зору є дослідження політичної спадщини  Арістотеля у зв'язку з демократизацією українського суспільства, починаючи з держави і закінчуючи суто людськими відносинами.   Розглянуті філософом такі питання державного будівництва як сутність держави та її елементів, форм державних правлінь, права і закону, органів влади та їхніх функцій, теорія "середнього громадянина" і "середнього власника", вирі-шення проблеми підкупу посадових осіб та виховання кадрів керівників, а загалом усе те, що становить основу сучасного розуміння правової держави і громадянського суспільства, мало непересічну актуальність як у минулому, так і має практичну значимість і в сьогоденні.

Мета дослідження: об'єктивно, у комплексі дослідити порівняльні методи дослідження Арістотеля на основі його праць.

Завдання:

• визначити основні поняття типології держави
• дослідити політико-правові погляди на державу в “Політиці” Арістотеля.
•  аналізувати порівняльну характеристику держави  з формаційного підходу, та цивілізаційного підходу.
• здійснити аналіз порівняльних ідей Арістотеля з сучасними ліберальними ідеями.

Об’єкт дослідження:  праці Арістотеля , як зразок порівняльного дослідження.

Предмет дослідження: закономірності, принципи порівняльни  методів в працях Арістотеля.

     Структура роботи: обумовлена обʼєктом, предметом і завданнями дослідженнями. Вона складається зі вступу, трьох розділів,   підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (63 позицій) .

РОЗДІЛ 1.   Ідеальна держава філософські погляди мислителів Давньої Греції.