Особливостi виховання дiтей у багатодiтнiй родинi

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У БАГАТОДІТНІЙ РОДИНІ

(на прикладі родини Прокопів, що проживає в Первомайському районі)

В даний час багатодітною сім'єю вважається родина, яка має 3-х і більше дітей. Причому важливо, аби шлюб батьків був зареєстрованим і подружжя жило разом.

Сьогодні у Первомайську та Первомайському районі проживає близько восьмисот родин (408 мешкають у місті Первомайськ, 376 – у Первомайському районі). Безумовно, дана цифра не є сталою, бо ж фактично проживаючих родин може бути набагато більше. Втім, ми будемо відштовхуватися від офіційних даних, які нам представили працівники управління соціального захисту населення міста та району.

Що ж із себе представляє багатодітна родина і як вона впливає на виховання особистості – саме це ми спробуємо дослідити в нашій роботі.

ОСОБИСТІСТЬ ВИХОВУЄТЬСЯ ОСОБИСТІСТЮ

Нерiдко про багатодiтнi сiм'ї говориться в негативному планi: це суцiльнi проблеми, труднощi i неприємностi. Навряд чи така однозначна точка зору справедлива: не варто iдеалiзувати багатодiтнi сiм'ї, як не слiд бачити в них тiльки негатив. Багатодiтна родина - це саме по собi не добре й не погано, це просто особливий свiт, зi своїми плюсами i мiнусами, своїми радощами i проблемами, як i свiт будь-якої сiм'ї [2, с.246].

Виховуючи дитину в родині, потрібно пам’ятати мудрі слова

 Ш. Амонашвілі: Особистість виховується Особистістю. Шляхетна людина виховується Шляхетною людиною. Любов виховується Любов'ю. Доброта виховується Добротою. Серце виховується Серцем.

Люди, які мають одну дитину, часто скаржаться, що втомлюються від спілкування з ним, від турбот і т.д. Їм здається, що батьки, наприклад, п’ятьох дітей повинні втомлюватися в п’ять разів більше. Але це зовсім не так. Я зараз доведу вам це на власному прикладі. Моя родина налічує семеро чоловік, із яких п’ятеро – це діти. Ми всі тісно пов’язані одне з одним і, безумовно, кожен має свої обов’язки, що допомагає нам регулювати взаємовідносини.

По-перше, старші можуть допомагати батькам. Років з 5-6 дитина цілком здатна зайняти молодшого братика або сестричку 2-4 років. Так було і є у нашій родині. Старші брати дуже часто проводили зі мною час, поки батьки були на роботі, а зараз вже я прийняла цю естафети та доглядаю за молодшими.  Багато дорослих втомлюються не стільки від дорослих турбот, скільки від необхідності грати з дітьми. У нашій  родині діти сильно пов’язані між собою: старші грають з молодшими, допомагають їм одягатися, робити уроки, гуляють з ними, звільняючи мати від маси турбот.

По-друге, діти люблять наслідувати. Причому психологічно їм набагато легше наслідувати не дорослих, до яких дуже важко дотягнутися, а дітям старшого віку. Тому в багатодітних родинах молодші швидше набувають побутові вміння, навички спілкування, дуже багато засвоюють звичкою, між справою. Це дійсно так, останнім часом я  спостерігаю як наймолодший брат Андрій наслідує найстаршого брата Віктора. Вони говорять абсолютно однакові фрази, у них спільні звички, взагалі Андрій повністю наслідує Віктора, він для нього дійсно авторитет.

Багатодітна родина — це міні-соціум зі своїми внутрішніми законами: дитина в ній виявляється і в ролі старшого, і в ролі молодшого, вона повинен налагоджувати контакти з кожним членом сім'ї [4, 132ї.

Тато нас навчав поступатися і наполягати на своєму, захищати свою думку, проявляти гнучкість. Завдяки тому, що у нас багатодітна сім’я,  нам легко адаптуватися в будь-якому колективі.  

По-третє, виховання у дітей почуття відповідальності в багатодітних родинах відбувається абсолютно природно, в силу обставин. Інші ж сім'ї стикаються в даному питанні дуже серйозними труднощами [3, с.158].