Експериментальна психологія

Експериментальна психологія – це наука, що вивчає психічні процеси та взаємодію між різними чинниками за допомогою експериментальних методів. Ця наука виникла в 19 столітті, коли вчені почали застосовувати експериментальні методи для вивчення психічних явищ.

Дослідження експериментальної психології можуть бути спрямовані на вивчення різних психічних процесів, таких як увага, сприйняття, пам'ять, мислення та інші. Також дослідження можуть відбуватися у контексті взаємодії між різними чинниками, такими як емоції, мотивація, соціальний контекст та інші.

Один з найвідоміших дослідів експериментальної психології – це дослід про кінематографічний ефект. Цей дослід був проведений в 1933 році вченим Фріцом Гайделем. Він показав групі людей дві кінострічки з чорно-білим зображенням. Одна стрічка показувала статичну картинку, а інша – рухомий об'єкт. Після перегляду стрічок вчені запитували у учасників досліду, яку з двох стрічок вони вважають більш привабливою. Більшість учасників вибирали рухому стрічку. Гайдел пояснив цей ефект тим, що людський мозок більш реагує на рух, ніж на статичну картинку.

Ще один важливий дослід експериментальної психології – дослід про пам'ять. Він був проведений в 1956 році вченим Жоржем Міллером. В досліді Міллер показав, що людський мозок здатен зберігати приблизно сім речей в своєму короткочасному запам'ятовуванні. Це стало відомо як "магічне число сім" або "Міллерів ефект". Цей дослід був дуже важливим для розуміння того, як працює пам'ять людини та як можна покращити її функціонування.

Інші досліди експериментальної психології досліджували вплив різних факторів на психічні процеси. Наприклад, дослід про ефект Зейгарніка показав, що людина легше запам'ятовує незавершені дії, ніж ті, які були завершені. Цей ефект може пояснити те, чому люди намагаються завершити розпочаті справи, навіть якщо вони не є дуже важливими.