Вплив культових релігійних рухів

Зміст

Вступ

Глава 1. Релігія: взаємодія, протиріччя, синтез

.1 Співвідношення релігії та психології

.2 Православно-орієнтована психологія

Глава 2. Вплив культових релігійних рухів

2.1 Релігійна ситуація у сучасній Росії

2.2 Психологічні методи та методики

Висновок

Використовувана література

Вступ

Психологія і релігія працюють пліч-о-пліч, але виходять з різних посилок, користуються різними методами і мають різні завдання. І психологія, і релігія допомагають людині впоратися зі складними життєвими ситуаціями, проте прірву між двома світоглядами можна продемонструвати на прикладі відомої біблійної історії.

Всім добре знайомий випадок, коли Авраам, підкоряючись божій волі, мав намір принести в жертву свого сина (Бут. 22:1 - 14). З погляду релігії така рішучість у втіленні божої волі вважається чеснотою, що заслуговує на захоплення. З точки зору психології голоси в голові, що наказують вбити свою дитину, явна ознака серйозного психічного розладу, що потребує лікування.

Основна відмінність у тому, що психологія - це наукове знання про людину та її поведінку: все, що стверджує психологія, що перевіряється чи підлягає перевірці. Академічна психологія дбає про свій науковий імідж, і релігію, принаймні, поки близько до себе не підпускає.

Деякі поступки зроблено лише християнською (православною) психологією.

Можна припустити, що поступки викликані міркуваннями політкоректності, оскільки наукових підстав цього немає, підстави християнської психології неможливо знайти визнані науковими.

У практичної психології з наукою відносини складніші. Поле практичної психології поєднує дуже різні підходи і різних фахівців, як поважають науку, і далеких від науки людей, у зв'язку з ніж у практичної психології багато і міфів, і забобонів, і прямих запозичень із традиційних і традиційних релігійних поглядів. Навіть там, де психологи прагнуть наукової обгрунтованості своїх поглядів, кількість використовуваних ними робочих гіпотез, тобто неперевірених тверджень, значно більше, ніж встановлених наукою фактів. Важливо при цьому інше: практична психологія це не приховує і принаймні в особі найкращих своїх представників вважає своєю основою науковий підхід.

Релігія - протилежність науковому підходу, вона критична до протиріч і вимагає доказів своїх істин. Релігія ґрунтується на догматах, даних (у поданні віруючих) людині від Бога, і релігійні люди претендують на володіння повнотою знання (шляху, істини та життя). На відміну від цього, психологія вимагає наукових доказів і ґрунтується на контрольованій критичності. Психологи погоджуються, що вони мають обмежене знання, і у своїй роботі використовують стратегію «обмеженого вчительства».

Психологи та релігійні діячі дуже по-різному бачать, як можна і потрібно допомогти людині у її труднощах, як допомогти людині на її шляху вдосконалення. Релігійний світогляд вимагає від людини шукати в собі гріхи, тільки визволенням від гріхів людина може стати кращою. Психологія вважає розумним позбавлятися почуття гріховності, розглядаючи це як прояв невротичної провини. У роботі з клієнтами психолог розраховує на свої сили як спеціаліста, священик покладається на молитву, яка кличе Божу милість.

А найголовніше, у релігії та психології – різні кінцеві цілі. Релігія вчить людину жити в гармонії з Богом, її завдання – підготувати людину до переходу в інший світ, підготувати до зустрічі з Богом. Психологія цікавиться завданнями земного життя, веде людей до гармонії, насамперед, із собою і оточуючими.

У цьому рефераті ми розглянемо можливі точки дотику між духовним досвідом особистості та досягненнями психології як науки.

Глава 1. Релігія: взаємодія, протиріччя, синтез

.1 Співвідношення релігії та психології