Шляхи вирішення творчих завдань, необхідних для повноцінної професійної діяльності акомпаніатора

ВСТУП

 РОЗДІЛ І.ПОНЯТТЯ «АКОМПАНІАТОР»  ЯК ОСОБИСТІСТЬ В ЦІЛОМУ

1.1.Теоретичні основи професії

 1.2. Основні вимоги адресовані професійній діяльності акомпанементу

 РОЗДІЛ ІІ.АСПЕКТИ ТВОРЧОЇ ВЗАЄМОДІЇ АКОМПАНІАТОРА ШКОЛИ МИСТЕЦТВ

2.1.Особливості психологічної взаємодії соліста та акомпаніатора

 2.2.Робота з вокалістом

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність роботи. До цього часу в процесі підготовки високопрофесійних інструментальних музикантів не обійтися без концертмейстера. У художньому та естетичному плані соліст та концертмейстер складають один музичний організм. Часто саме в процесі формування цього організму на основі розуміння концепції твору, його емоційного змісту і, нарешті, значення між членами творчих стосунків виникає низка проблем.

Мистецтво акомпанементу є важливою і невід'ємною частиною музичного виконання та освіти. Цей тип діяльності справедливо стосується і музичної педагогіки.

Слід зазначити, що мистецтво бути концертмейстером доступне не всім. Потрібне покликання та високий рівень художньої майстерності. Концертмейстер повинен мати не лише повний арсенал фортепіанних та педагогічних навичок, а й створити комфортну психологічну атмосферу для соліста як у повсякденній роботі над твором, так і під час його виступу на концерті.

Робота акомпаніатора відіграє важливу роль у щоденній професійній діяльності піаніста. Акомпаніатор  - універсальний піаніст, який повинен володіти великими музичними знаннями, швидко читати з листа, транспонувати, слухати, редагувати музичні тексти, робити переклади, повинен вільно володіти фортепіано, щоб вільно зорієнтуватися в будь-якій фактурі, багате власне сприйняття себе , знання стилістичних особливостей, виконання хорових та оркестрових партитур, вміння читати різні клавіші, знання особливостей роботи з різними групами. Усі ці якості акомпаніатор набуває з часом в результаті великої практики.

Вокалісти, духові інструменти, струнні та хори не можуть обійтися без підтримки фортепіанної партії. Акомпаніатор потрібен на кожному етапі роботи музикантів - від вибору програми та аналізу пісні - до результату подорожі - виступу на сцені.

Мета роботи - знайти шляхи вирішення творчих завдань, необхідних для повноцінної професійної діяльності акомпаніатора.

Предмет роботи:професійна діяльність акомпаніатора

Об’єктом роботи вистуває професія акомпаніатора та її особливості.

             Завдання роботи :

1.Дізнатися теоретичні основи професії

2.Охарактеризувати основні вимоги адресовані професійній діяльності акомпанементу

3.Дослідити особливості психологічної взаємодії соліста та акомпаніатора

4.Вивчити роботу з вокалістом

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами,висновків та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ І.ПОНЯТТЯ «АКОМПАНІАТОР»  ЯК ОСОБИСТІСТЬ В ЦІЛОМУ

1.1.Теоретичні основи професії

Професія акомпаніатора присутня в діяльності освітніх та культурних закладів різного рівня: філармонії, оперні театри, музичні школи, університети мистецтв і культури, консерваторії, хореографічні школи, мистецькі інститути, музично-педагогічні факультети університетів, естетичні школи та освіта, музичні школи для дітей та школи мистецтв.

До обов’язків акомпаніаторана сучасному етапі, крім концертної роботи, належать також спроби підготувати концертні номери та програми з виконавцями всіх жанрів, проведення занять із виконавцями з поточного репертуару [5].

Професійні вимоги до акомпаніатора включають знання основних тенденцій розвитку сучасної музики; найважливіші музичні твори з класичного та сучасного репертуару; методи самостійної роботи над музичним твором, а також методи вокальної педагогіки, групового (хорового) співу; методи роботи з інструменталістами різних спеціальностей; характер вокалу, групової та інструментальної музики [5].