Хор як вокальна органiзацiя

ТЕМА 4. ХОР ЯК ВОКАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Питання до теми:

1. Поняття про функції голосового апарату.
2. Резонатори.
3. Діапазон, регістр у співі.
4. Теситура та тип голосу.
5. Комплектування хорових партій:

1. група жіночих голосів,
2. група чоловічих голосів.

1. Дитячий хор:

1. етапи формування дитячого голосу,
2. молодший хор,
3. середній хор,
4. старший хор.

1. Поняття про хор.
2. Тип та вид хору.
3. Кількісний склад хорів.
4.  Розташування хору на естраді.
5. Хорова партитура.

Література до теми:

1. Г.О. Дмитревський. Хорознавство і керування хором.-К., 1961
2. О.М. Коломієць. Хорознавство.-К., 2001

1. Всі органи, що беруть участь у голосоутворенні, в цілому утворюють голосовий апарат.До його складу входять: ротова та носова порожнини, глотка, гортань з голосовими зв’язками, трахея, бронхи, легені, грудна клітка з дихальними м’язами і діафрагмою та центральна нервова система.        

Органи, що беруть участь у голосоутворенні, є технічними виконавцями наказів, які ідуть від центральної нервової системи, в результаті її складної діяльності при співі. Органом, де відбувається зародження звуку є  гортань. Вона розташована по середній лінії шиї в передньому її відділі і являє собою трубку, верхній отвір якої, відкривається в порожнину глотки, а нижній – безпосередньо продовжується в трахею. Гортань виконує  потрійну функцію: дихальну, захисну та голосову, і має складну будову. Її основу складають хрящі, що з’єднуються між собою рухомо за допомогою суглобів та зв’язок, переплетених  з середини та назовні м’язами. Внутрішня поверхня гортані вистелена слизовою оболонкою. Головним хрящем гортані є щитоподібний, що визначає її розмір (у чоловіків - виступ на передньому краї шиї у вигляді кадика “адамове яблуко” - у басів значний, у тенорів – менший та малопомітний). Перстнеподібний хрящ у нижній частині гортані та дві пари черпакуватих хрящів, що приводять у коливання голосові зв’язки.

Під час дихання вхід у гортань відкритий. При ларингоскопічному огляді можна побачити з обох боків симетрично розташовані два виступи слизової оболонки (один над другим). Між ними невеличкі симетричні заглиблення – морганієві шлуночки. Верхні виступи називаються несправжніми складками, нижні – істинними голосовими складками.

Голосові складки як і вся слизова - це “рихла” з’єднувальна тканина залоз, що складається зі слабо розвинених м’язів, які змикають ці складки. При голосоутворенні залози зволожують  голосові складки. Голосові складки в стані спокою утворюють трикутну щілину (при диханні), яка називається голосовою щілиною. При голосоутворенні голосові зв’язки змикаються, голосова  щілина закривається. Поверхня голосових складок вкрита щільним еластичним волокном перлинного  кольору. Голосові складки поділяють порожнину гортані ніби на два відділи: надскладкові та підскладкові. Всі м’язи гортані поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні змикають голосову щілину, зовнішні – з’єднують її зверху з під’язичною кісткою, а знизу з грудною кісткою. Вони  також піднмають і опускають всю гортань, фіксуючи її на відповідну висоту. Знизу гортань безпосередньо переходить в дихальне горло або трахею.

Трахея являє собою трубку, що складається з хрящових  незамкнених назад  кілець.  Ці хрящові пластинки також переплетені між собою м’язами. Трахея переходить у два великих бронхи, які деревоподібно  розгалужуючись, перетворюються на більш дрібни. Самі маленькі - бронхіоли закінчуються пухирцями, в яких відбувається газообмін. Бронхи є  основою легенів, які розміщуються в герметично ізольованій від оточуючого середовища грудній клітці.

Грудна клітка спереду скріплена з грудною кісткою, ззаду з хребтом. Хребет з’єднаний з грудною кісткою дугоподібними ребрами. Кістях грудної клітки оповитий парними м’язами, що беруть участь у диханні. Одна пара м’язів – при вдиху (вдихателі) піднімають дуги ребер і тим самим розширюють порожнину грудної клітки. Друга пара (видихателі) опускає ребра, тобто здійснює видих. Діафрагма або грудочеревна перетинка – це дуже міцний м’язовий орган, який відділяє грудну порожнину від черевної. Діафрагма регулює швидкість витоку повітря та підскладочний тиск при утворенні звуку та його сили. Ротова порожнина: її боковими стінками є щоки, дно заповнює язик, передню стінку утворюють губи. Стелю утворює кісткова пластинка, що відділяє ротову порожнину від носової (тверде піднебіння), яке переходить в напрямку до гортані в м’яке піднебіння. М’яке піднебіння закінчується маленьким виступом-язичком, який разом з коренем язика, піднімаючись, утворює “зев”. Тверде та м’яке піднебіння разом з передніми зубами утворюють купол.