Анотація на твiр М.Леонтовича “Отче наш”

Одеська національна музична академія ім. А.В. Нежданової

                                              АНОТАЦІЯ

                                   НА ТВІР    

                         М.Леонтовича  “Отче наш”                                                            

     СТУДЕНТ 1 КУРСУ

    КУЦЕНКО ДАВИД                                                    

    КЛАС ВИКЛАДАЧА ЗАБОЛОТНОЇ Н.Г

                                                                ОДЕСА 2024

Микола Дмитрович Леонтович (1877–1921) став відомий в українській музичній історії як класичний композитор, який досяг значних успіхів у створенні хорових обробок народних пісень, колядок, кантів і псальмів, а також акаPELLних духовно-релігійних творів. Син священика, Микола Леонтович з юності вивчав не лише народні пісні, а й культово-обрядові мелодії з місцевих регіонів та літургійні твори, які звучали у церковних обрядах.

Під час навчання у Шаргородському училищі (1888–1892) та Кам'янець-Подільській духовній семінарії (1892–1899) він вивчав музично-культовий матеріал. У духовній семінарії під керівництвом вченого вчителя Ю. Богданова, Микола Леонтович розвивав інтерес до національного фольклору та давньої церковної музики, отримуючи глибокі теоретичні та практичні знання. Протягом року молодий семінарист успішно керував хором закладу. Пізніше композитор часто звертався до нотного видання свого вчителя, де були представлені сімдесят вісім гармонізацій давніх мелодій з Поділля та Волині (Вільно, 1894), які він використовував у своїх церковно-хорових аранжуваннях.

У 1903–1904 роках Микола Леонтович приватно навчався у регентському класі під керівництвом професора С. Бармотіна, успішно склавши іспит і отримавши звання регента. Після 1904 року він самостійно покращував свої знання у гармонії та поліфонії, мріючи про приватні уроки з композиції. Микола Дмитрович особливо цінував уроки з композиції, які протягом кількох років (з перервами) надавав професор Київської консерваторії Б. Яворський. Зустрічі з Б. Яворським сприяли становленню нового підходу до обробки народних мелодій. Микола Леонтович у своєму щоденнику зазначав: "Вивчення народної музики стимулює виникнення нових форм гармонії і контрапункту, органічно пов'язаних з народною піснею, оскільки пісня, як художній твір, містить у собі не лише мелодію, а й музичні можливості (гармонію, контрапункт тощо)".

Отже, Микола Леонтович використовував варіаційно-варіантний метод з використанням прийомів класичної гармонії, поліфонії та підголосково-поліфонічного багатоголосся українського гуртового співу у своїх обробках і аранжуваннях народних та церковних мелодій. Микола Леонтович створив багато оригінальних, аранжованих та оброблених духовних творів, серед яких "Літургія Іоанна Златоустого", "Молебен благодарственний Господу Богу", "Херувимські пісні", аранжування старовинних піснеспівів, обробки колядок, кантів і псальмів. Як відзначає М. Юрченко, Леонтовичеві духовні твори відзначаються "напруженим драматичним характером, ніжністю образів та ажурністю побудови.

Музично-теоретичний  аналіз

Жанр: молитва;

Форма: наскрізного розвитку.

Фактура: гомофонно-гармонічна (приклад 3 такт), акордова (приклад 21 такт) поліфонічна (підголосковість –  18 такт).        

Тональний план: основна тональність  – D-dur. Є відхиленя у h – moll (приклад 12-13 такти). Важливо щоб виконавці втримували початкову тональність та відчували відхилення. Виконували музичний матеріал відповідно правил інтонування ступенів в  мінорі.

Динамічний план: протягом усього твору динаміка рухлива, хвилеподібна, від p до f.