Анотація на хоровий твір «Летіла зозуля» М. Д. Леонтовича

Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж»

Волинської обласної ради

Факультет дошкільної освіти та музичного мистецтва

Анотація

на хоровий твір

«Летіла зозуля»

укр. нар. пісня, обр. М. Д. Леонтовича

Підготувала:

Студентка 21 групи

Спеціальності 025 Музичне мистецтво

ОС бакалавр

Адамська Анастасія

Клас викладача: Ірини РЕГУЛІЧ

Луцьк, 2021

1. Історико-стилістичний аналіз

 «Летіла зозуля» – українська народна пісня. Належить до жанру родинно-побутової пісні. Записана у селі Білоусівці на Поділлі. Є обробкою Миколи Дмитровича Леонтовича.

Період у якому творив Микола Леонтович характеризується інтересом до вокальної і хорової музики, яка спирається на народну музику.

Став основоположником української класичної музики, увійшов в історію національного мистецтва як талановитий диригент, педагог, вчений і фольклорист і визначний музично-громадянський діяч. Підняв українську музичну культуру до світового рівня.

Микола Дмитрович Леонтович (13.12.1877р. – 23.01.1921р.) народився в сім’ї сільського священика Дмитра Феофановича Леонтовича в с. Монастирьок на Вінничині. Освіту здобував в Шаргородській духовній академії та Кам’янець-Подільській семінарії.

Навчався у Харківському і Київському університетах, та два роки навчався у Лейпцігській консерваторії. Захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей» й одержав ступінь кандидата природничих наук.

Хорові композиції Миколи Леонтовича, написані на основі народних пісень. У своїй творчій спадщині показує себе як оригінальний митець, який максимально зберіг народний зміст, примушує його звучати новими барвами, створює нові форми, які роблять зміст широким його твори прийнято називати «обробками». Вся творчість Леонтовича пройнята високим громадянським пафосом, ідеєю служіння народу, вітчизні.

Хорова спадщина дуже багата на різні теми і жанри: обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, ліричні, танцювальні, ігрові. Основу його музики складали побутові пісні, що також мали багато тем: пісні про кохання, жіночу долю, сімейні стосунки.

Опера «На Русалчин Великдень» (за казкою Б. Грінченка, незакінчена; 1975 М. Скорик завершив, відредагував та інструментував для сучасного складу симфонічного оркестру).

Хори на слова українських поетів:

• «Льодолом» (на сл. В. Сосюри)
• «Літні тони» (на сл. Г. Чупринки)
• «Легенда» (на сл. М. Вороного)
• «Моя пісня» (на сл. І. Білиловського);

Духовні твори:

• «Літургія св. Іоанна Златоустого»
• «Молебень благодарственний Господу Богу»
• «Милість миру»
• «Достойно є»
• «Світе тихий»

Хорові обробки українських народних пісень (понад 150):

• «Щедрик»
• «Дударик»
• «Козака несуть»
• «Із-за гори сніжок летить»
• «Ой з-за гори кам’яної»
• «Женчичок-бренчичок»
• «В гаю, гаю, зелен розмаю»
• «Праля»
• «Грицю, Грицю, до роботи»
• «Мала мати одну дочку»
• «Зашуміла ліщинонька»
• «За городом качки плинуть»
• «Піють півні»
• «Коза»

Сьогодні ім'я М. Д. Леонтовича носять різні колективи, зокрема, Капела бандуристів та навчальні заклади (Вінницькі училища мистецтв і культури). Крім того, його іменем названі вулиці (вул. Леонтовича, м. Луцьк (від проспекту Відродження, біля Парку ім. 900-річчя міста Луцька)), Меморіальні музеї (музей М. Д. Леонтовича в с. Марківці неподалік місця його поховання).

1. Музично-теоретичний аналіз

1. Аналіз форми твору

Куплетно-варіантна (проста двочастинна) музична форма. Музичний текст невеликий, зате літературний текст має 6 куплетів.

1. Ладо-тональний аналіз твору

Основна тональність твору – fis-moll (з поєднанням натурального і гармонічного мінору)