Анотація з дисципліни «Хорове диригування» на твір І. Флегменка, «Благослови, душе моя Господа»

Анотація

з дисципліни «Хорове диригування»

на твір І. Флегменка, «Благослови, душе моя Господа»

Загальні відомості

Музика до твору написана маловідомим композитором Іваном Флегменко. В основі твору лежить текст 102 псалма царя Давіда. Цей псалом являє собою відповідь людини на благословення Боже, «Песнь хвалы, льющуюся в ответ на Нагорную Проповедь Спасителя» (Чарльз Сперджен «Скарби Давіда») Так у віршах 1-5 виконавець псалмів оспівує отримані ним милощі, у віршах 6-19 - велич Господа, показане в Його чудесних справах на благо народу, у віршах 20-22 призиває все живе прославити Господа і разом з ним благословити милосерднішого Бога. На літургії 102 псалом входить до складу образотворчих антифонів.

Антифон – грецьке слово, яке перекладається як «почерговий спів». Таку назву ці біблейські пісні отримали від звичаю співати вірші псалмів двома хорами почергово. Сьогодні антифони формально залишились, але вони зовсім не схожі на те, що почули б ми потрапивши в храм на стародавнє богослужіння. Тим не менш, антифони навіть у тому вигляді, в якому вони існують сьогодні – важливий елемент богослужіння. Вони вводять людину в радісну та урочисту атмосферу літургії

Теоретичний аналіз

Твір входить у склад Літургії та, як було сказано раніше, є складовою частиною антифонів. Із розподілу священного тексту в антифонах бере початок і музична форма піснеспівів – строфічна. Цікаво, що композитор за основу взяв лише 2 вірші псалтирю – 1 та останній. Причому останній вірш з’єднується з заключним приспівом «Благословен еси, Господи»

Перший вірш: «Благослови, душе моя, Господа. Благословен еси, Господи»

Останній вірш: «Благослови, душе моя Господа, и вся внутренняя моя имя святое Его. Благословен еси, Господи»

Очевидно, що розмір віршів значно відрізняються один від одного по розміру. Відповідно, і музичне оформлення розподіляється наступним чином:

1 строфа – 6 тактів, 2 – 12 тактів.

Характерною особливістю строфічної форми є незмінність музичного матеріалу в строфах, що ми і бачимо на прикладі аналізуємого твору. Музика виражає загальний характер, основну ідею твору.

Тональність піснеспіву g-moll.

На протязі усього твору переважає м’яке звучання, відсутні хроматичні та альтеровані ступені. Композитору надає твору образ: спокійного, споглядального, ніжного.

Твір написано в неквапливому темпі (вказівка автора) - «спокійно» у дводольному розмірі.

Що стосується ритмічного оформлення слід сказати, що композитор намагається уникати важких фактур, прагне до рівності та розміреності руху. Необхідно відмітити наявність пунктирного ритму , використання якого у повільному темпі , надає звучанню розміреності