Анотація на хоровий твір «Оживуть, степи озера» з кантати «Радуйся,нивонеполитая»

Микола Віталійович Лисенко (1842-1912)- основоположник української класичної музики,видатний композитор,диригент,педагог,фольклорист,

піаніст,громадський діяч.

Народився в с.Гриньки на Полтавщині.У 1855-му почав здобувати освіту у привілейованому навчальному закладі - 2-й Харківській гімназії, де навчався у Миколи Дмитрієва і чеха Вільчека. 1867-1869 навчався у Лейпцизькій консерваторії,отримав диплом,який надавав право гастролювати  по Європі. 1874-1876 - їде до Петербургу де відвідує лекції з інструментовки у Римського - Корсакова. Після навчання залишається жити у Києві де організовує хор який починає концертувати по Україні. Метою створення колективу було:пропаганда народної пісні та творчості композитора. У 1903 році громада Києва та Львова святкувала 35 річчя творчої діяльності Лисенка,зібрала кошти,за які передбачала купити ювілярові будинок,але на ці гроші Микола Віталійович відкрив музичну-драматичну школу - це був 1 в Україні учбовий заклад,який надавав вищу музичну освіту за програмою консерваторії. В цій школі працювали (Стеценко,Ревуцький). Після революції школу реформували в інститутім.М.Лисенка,а згодом в Київську концерваторію.

Творча спадщина:

Опери:

створив декілька різновидів національної опери. Історико - героїчна народна драма

" Тарас Бульба",лірико-комічна "Різдвяна ніч",опери "Утоплена"," Відьма","Енеїда" "Чорноморці","Андрашіада" ,"Наталка Полтавка", незавершені

"Гаркуша","Маруся Богуславка",дитячі опери "Коза-дереза","Пан Коцький","Зима і Весна".

Кантати :

"Радуйся,ниво неполитая"(1883);

"Б'ють пороги"(1878);

"На вічну пам'ять Котляревському" (1895) ;

"Іван Гус"

Обробки народних пісень:

Понад 600 обробок українських народних пісеньдля хору або сольного виконання, з них:

12 збірок по 10 творів (1886—1903)

"Веснянки" — два вінки (1897)

"Колядки і щедрівки" (1897)

"Купальська справа" (1897)

"Коломийки" для мішаного хору з оркестром (1887)

"Весілля"(1903)

для дітей

"Молодощі"(1876)

"Збірканароднихпісень" (1908) та інші.

Духовна музика:

Церковний  гімнУкраїни "Боже великий єдиний" ,хорові твори "Камо пойду","Херувимська"-закладає головні принципи української авторської духовної музики.

"Музика до Кобзаря"

Великий цикл над яким Лисенко пропрацював все своє життя ,в цикл входили романси,кантати,пісні написані в різний час на вірші Шевченка,близько 80 творів.

У кантатах - Лисенка кристалізується наскрізна форма музичного втілення, яка поєднує елементи розповідності,емоційне розкриття суті образів і картину зображальність. Прототип цієї форми сягає народних дум,драматургічний принцип яких також заснований на поєднанні описовості і внутрішньої емоційної наснаги у змалюванні подій. Композитор широко застосовує деякі принципи оперної драматургії.

Це драматургічні засоби,засновані на взаємодії індивідуального та массового початку,введення більшої кількості солістів та хоровихгруп,внаслідок чого активізується рух,посилюється динамічна звучність ,зіставлення коротких сольних поспівок із хоровими епізодами,застосування прямої мови, речетативів, аріозних побудов. Характерним для кантат Лисенка є конкретна забражальність ,що ілюструє поетичний текст і сприяє глибшому висвітленню провідної ідеї.

   Кантата " Радуйся, ниво неполитая" написана композитором на один з найцікавіших шевченкових переспівів текстів Біблії,-вірш "Ісайя. Глава 35".У ньому Шевченко в алегоричній формі  подаєідеальний образ нової, нескореної України, через біблійні символи змальовує майбутнє нації у напрочуд оптимістичних барвах. У кантаті використані традиції хорових концертів XVIII сторіччя, насамперед, відчувається тут вплив концертів Д.Бортнянського з його гнучкою опорою на інтонації кантів-віватів, ліричних пісень поруч із думним епосом та використанням різноманітних прийомів європейського хорового письма.