Анотація "Ой у полі жито" С.Орфеєва

                                             Анотація

              Укр. нар. пісня в обр. Орфеєва Серафима Дмитровича    

                                          «Ой у полі жито»

Загальний аналіз:  

Твір має назву «Ой у полі жито». Це українська народна пісня в обробці Серафима Орфеєва, була надрукована у 1949 році.

Орфеєв Серафим Дмитрович - український та російський композитор радянських часів, ректор Одеської консерваторії, професор, кавалер ордену «Знак Пошани». Народився 15 травня 1904 р.в селі Крутченська – Байгора, Воронезької губернії. Протягом 1924—1928 років навчався у Воронезькому музичному технікумі по класу контрабаса. 1932 року закінчив навчання в Одеському музично - драматичному інституті по класу композиції у П. Ю. Молчанова.[pic 1]

В 1934—1941 роках працював асистентом професора М. М. Вілінського на кафедрі композиції. До липня 1941 був відповідальним секретарем Одеського правління Союзу композиторів УРСР.

Учасник Другої світової війни, командував артилерійським взводом, повернувся з важким пораненням.

З 1949 року викладав в Одеській консерваторії. Протягом 1951—1962 років був ректором Одеської консерваторії.                                                          З 1952 року працював завідувачем кафедри історії музики.                      Протягом 1952—1964 років був головою правління Одеського відділення Союзу композиторів УРСР.

Серед його учнів — Ровенко Олександр Іванович, Вірановський Георгій Миколайович.

Педагогічні принципи С. Орфеєва сформувалися під впливом петербурзької школи та її корифея М. Римського-Корсакова. Орфеєв вчився в учнів великого композитора — Молчанова, Вілінського, Малишевського, Павленко. Про Вілінського написав спогади. Спираючись на традиції вітчизняного музикознавства, Орфеєв формулює новий перспективний погляд на теорію сучасного ладоутворення, досліджує явища сучасного гармонічного мислення, пов'язані з розширенням поняття хроматичної ладової системи.

Основні музично-теоретичні праці: «Одновисотні тризвуки і тональності», «М. Леонтович і українська народна пісня», «Музичні стосунки України та Росії», «Історія Одеської консерваторії».

Музичні твори: 4 струнні квартети, фортепіанні п'єси (зокрема, цикл прелюдій, «Альбом для юнацтва» 1 і 2 збірки тощо), Соната для скрипки і фортепіано, хори на слова М. Лeрмонтова, І. Франка, Д. Бєдного, А. Малишка, романси на слова Т. Шевченка, М. Рильського, музика до драматичних вистав, кінофільмів, обробки українських, російських молдавських народних пісень, окремі частини православного богослужіння (не видані): «Милість миру на Літургії Василія Великого Київського наспіву», «Степенні вісім гласів Знаменного наспіву».

Літературний зміст твору:

У творі показані дві тематичні ліній. З одної сторони описується біль та туга дівчини за її коханим, який загинув під час боротьби з ворогами. А з іншої сторони можна побачити патріотизм і волелюбство українського народу, який готовий померти за свою країну. В образі цієї дівчини показаний весь український народ, що на той час оплакував багато родичів які загинули під час війни.

Ідея цього твору: прославлення відданості українського народу своїй країні, жертвуючи дорогоцінним – життям.

1. Музично-теоретичний аналіз:

Твір написаний у куплетно - варіаційній формі, є кода.                                                         Основна тональність fis-moll натуральний. Відхилень у інші тональності немає. Зустрічається фрігійський лад, а саме в 19 та 21 такті у фрагменті «ой як вийшла мила, голубонька сива».                                                                           Твір написаний у простому розмірі  , що не змінюється протягом твору.     [pic 2]

Щодо фактури, то переважає підголоскова поліфонія. Це можна побачити починаючи з 10 по 17 такт та з 22 такту і до кінця. Мелодія постійно переплітається та переходить з одного голосу в інший. Але можна зустріти і гомофонно – гармонічну та монодичну фактуру, наприклад на початку.