Світ старої України у повісті Гоголя Вечора на хуторі біля Диканьки

РЕФЕРАТ

на тему: «Світ старої України у повісті Гоголя Вечора на хуторі біля Диканьки»

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Історична тематика у творчості Гоголя.
2. Образ України в повісті «Вечора на хуторі біля Диканьки»

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Микола Васильович Гоголь - видатна постать вітчизняної та міжнародної літератури. Його ім'я знає кожен другий українець. Творчість письменника відома й донині. Серед найбільш відомих його витворів є «Вечора на хуторі біля Диканьки», «Тарас Бульба»,«Мертві душі» та багато інших.

М. Гоголь родом з Полтавщини, в своїх літературних творах, передусім зображував рідну неньку Україну, її традиції та культуру. Вона надихала його на все нові й нові повісті та романи. Хоча, через життєві обставини, він не міг бути присутнім на Україні, вона була в його серці.

Об'єкт реферативної роботи - історичний образ старої України в повісті Гоголя Вечора на хуторі біля Диканьки.

Предмет - особливості зображення України в повісті  «Вечора на хуторі біля Диканьки».

Мета реферативної роботи - проаналізувати та дослідити особливості образу старої України в творчості М. Гоголя.

        1.        Історична тематика у творчості Гоголя.

Перш ніж розглядати творчість М. Гоголя, потрібно звернути увагу на його життєвий шлях. Микола Васильович Гоголь народився в с. Сорочинці що на Полтавщині 1 квітня 1809 року в родині поміщика. Значну роль у становленні М. Гоголя як письменника, здійснив його батько Василь Панасович - відомий драматург та поет тих років. Він також був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького. Значно пізніше М. Гоголь візьме його образ як основу свого героя Тараса Бульби. Освіту митець отримав спочатку в Полтавському повітовому училищі (1818-1819) та в Ніжинські гімназії Г. Сорочинського (1821-1828).

 У 1828 році письменник переїжджає до Санкт-Петербургу, де активно працює над своїми літературними витворами. Гоголь сильно сумував за Батьківщиною, саме тому в кінці 1833 року подав заявку до Київського університету ім. Св. Володимира на місце професора історії. Проте отримав відмову. Розраду від нездійснених планів письменник шукав і знаходив у творчості. Виходять його збірки «Арабески», «Миргород», комедія «Ревізор», «Мертві душі» та ін. У 1836 році М. Гоголь разом з товаришем поїхав до Європи. Він жив у Швейцарії, Римі, Франції. Останні роки життя письменника були сповнені драматичних пошуків істини. Митець все ж таки повертається на Україну, де посилено працює над другим томом «Мертвих душ», який так і не побачив світ, автор його спалив. 21 лютого 1852 року від тяжкої хвороби обірвалося життя відомого українського письменника. [1, с. 186]
       Творчість М. Гоголя залишила помітний слід в українській та російській літературі. Вже понад півтора століття творча спадщина митця є предметом пильної уваги українських та зарубіжних дослідників. У 1990 році з'явився навіть напрям у літературі, названий на честь письменника - гоголезнавство. Сьогодні існує безліч монографій, статей, науково-дослідницьких робіт, що присвячені літературній творчості М. Гоголя.
В них переглядаються усталені підходидо творчості письменника, здійснюється пошук нових методів осягнення його спадщини. [2, с. 48]

Ще з часів ранньої юності М. Гоголь захоплювався історією. Він збирав та колекціонував різноманітні старовинні пісні, легенди, поеми та використовував їх у своєму літературному житті. Колись письменник сказав такі слова: «Мені здавалося завжди, що перш ніж упроваджувати щось нове, треба не абияк, а докорінно знати старе...»  Після свого переїзду до Санкт-Петербургу, митець знайшов підтримку, своєї цікавості історії, у відомих російських літературних геніїв - О. Пушкін, В. Жуковський, М. Погодін та багато інших. Так, Гоголь активно вивчав монографії з Історії України та з Історії Русів, продовжив збирати різні історичні літературні твори.