Особливості індивідуально-авторських неологізмів

ЗМІСТ

ВСТУП        3

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ЛІНГВІСТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ        5

1.1. Неологізм і авторський неологізм. Критерії визначення        5

1.2. Вивчення оказіоналізмів в українському мовознавстві        10

1.3. Принципи класифікації оказіональних утворень        16

Висновки до 1 розділу        19

РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГІЗМІВ У ПОЕТИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ М. ВІНГРАНОВСЬКОГО        21

2.1. Іменникові оказіоналізми        21

2.1.1. Іменники, утворені морфологічним способом складання        21

2.1.2. Іменники, утворені суфіксальним способом        25

2.1.3. Іменники, утворені префіксальним способом        26

2.2. Прикметникові оказіоналізми        27

2.2.1. Прикметники, утворені морфологічним способом складання        28

2.2.2. Прикметники, утворені суфіксальним способом        29

2.2.3. Прикметники, утворені префіксальним способом        31

2.3. Прислівникові оказіоналізми        31

2.3.1. Прислівники, утворені способом складання        32

2.3.2. Прислівники, утворені суфіксальним способом        32

2.4. Дієслівні оказіоналізми         32

2.4.1. Дієслова, утворені префіксальним способом         33

2.4.2. Дієслова, утворені постфіксальним способом        33

2.4.3. Дієслова, утворені суфіксальним способом         34

2.5. Займенникові оказіоналізми         34

Висновки до 2 розділу        35

ВИСНОВКИ        36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ        38

ВСТУП

Актуальність дослідження. Усе частіше і частіше в творах художньої літератури ми можемо зустріти безліч неологізмів. Зростання їх уживання, ймовірно, можна пояснити, з одного боку, внутрішньомовними факторами, а саме, тенденцією до економії мовних засобів та використання одиниць з різною внутрішньою формою і етимологією, а з іншою, потребою в експресії, в необхідності чогось неординарного для залучення уваги читача. Друга причина – прагнення досягти максимально емоційно-експресивної та стилістичної виразності авторського слова – це можна назвати основною причиною популярності неологізмів, а також оказіоналізмів.

Вивчення індивідуально-авторських неологізмів – одна з актуальних завдань сучасної лінгвістики. Неологізми орієнтовані не на правила загальних для всіх носіїв мови, а на здатності людини котрі закладені в систему мови.

Індивідуально-авторські неологізми як лінгвістичне явище досліджуються на основі художньої літератури. Новоутворення завжди привертали увагу читачів своєю незвичністю. Проте, незважаючи на велику кількість робот посвячених різним аспектам неологізації, питання про сутність нових оказіональних слів, критерії їх виділення до сих пір залишаються дискусійними. Так як лінгвістична наука, яка вивчає оказіоналізми, з'явилася зовсім недавно, ці слова вимагають лінгвістичного вивчення і опису як досягнення художньої експресії.

На даний момент існує наявність різноманітних теоретичних підходів до проблеми дослідження. Це було встановлено при ознайомленні з науковою літературою по даному питанню. Системно вивчати неологізми почали порівняно недавно. Найбільш активно нові слова досліджуються у вітчизняному мовознавстві, починаючи з 60-х років XX століття, про що свідчать монографії, дисертаційні дослідження, численні статті, в яких новоутворення розглядаються в різних аспектах: словотворчому, лексичному, соціолінгвістичному, нормативному, стилістичному, ономасіологічному.

Питаннями вивчення оказіоналізмів займалися такі вчені, як                      О. І. Александрова, А. О. Брагіна, О. А. Габінська, В. В. Герман,                      О. А. Земська, М. У. Калніязов, О. Г. Ликов, В. В. Лопатін, Л. П. Павленко, О. А. Стишов, В. А. Чабаненко та інші. Разом з тим, деякі питання, присвячені дослідженню оказіоналізмів як засобів художньої експресії конкретного твору залишаються ще не повністю вивченими.

Предмет дослідження – особливості індивідуально-авторських неологізмів.