Значення античності для світової літератури

ВСТУП

ВСТУП                                                                                        3

РОЗДІЛ I Загальна характеристика античної культури

1. Провідні риси античної літератури                                                6

2. Антична література – колиска світової літератури                                10

РОЗДІЛ II Найкращі сторінки грецької  літератури

1. Основні етапи розвитку грецької літератури                                         12

2. Грецька міфологія як форма мислення первісної людини                        13

3. Особливості майстерності Гомера. Гомерівське питання                        16

4. Історія грецької драми                                                                20

РОЗДІЛ III Історичне значення римської літератури

1. Періодизація римської літератури                                                22

2. Особливості римської міфології                                                        24

3. Значення римського театру для розвитку світової культури                26

ВИСНОВКИ                                                                                29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                32

ВСТУП

Епоха античності займає особливе місце в історії Європи. Це був час, коли закладалися основи усього її подальшого розвитку, коли цивілізація, що формувалася в найбільш розвинених регіонах Європи, робила все більший вплив на прилеглі до Середземного моря і  на багато більше віддалені області Азії і Африки.

Прагнучи виявити визначальний розвиток і занепад суспільства та його закономірності (їх суть різні дослідники визначали відповідно до своїх загальних концепцій), історію античної Європи, зазвичай розглядали  як своєрідний еталон.

З точки зору культури історія античного світу дає багатий матеріал для вивчення формування ідеології громадян античної міської общини. Ідеології, що складала основу грецької і римської політичної і філософської думки, тісно пов'язаних з різними галузями науки, з літературою, що включала історіографію та  з релігією, мистецтвом.

Говорячи про вплив античної спадщини, не можна випускати з уваги той факт, що  порівняно до недавнього часу, уся освіта в європейських країнах, значною мірою, будувалася на вивченні латинської і грецької мов, римських і грецьких авторів. Якщо вони і перестали бути, як те було в епоху відродження «абсолютними», «класичними» авторитетами і зразками для наслідування, то все ж вони залишалися добре знайомими і в якійсь мірі близькими будь-якому освіченому європейцеві. Були створені не лише загальнозрозумілі на античні теми картини, скульптури, п'єси, але і у самих авторів витворів мистецтва, літератури і навіть науки, постійно зустрічалися античні ремінісценції, саме тому, що вони були зрозумілі глядачеві і читачеві.

Проблема взаємозалежності грецької та римської літератури постає в наші дні важливою науковою проблемою, що вимагає все нових і нових досліджень, покликаних виявити риси своєрідності і показати, в чому ж полягає той вклад, який внесли греки і римляни в скарбницю світової культури і мистецтва. Проблема оригінальності, що не виключає різноманітні культурні і літературні зв'язки і впливи, стає в наші дні однією з найважливіших при дослідженні літератури будь-якого народу.

Питанню грецької релігії та її впливу на античну культуру приділяли увагу такі дослідники у своїх працях як: Нільссон М.   «Грецька народна релігія» (1998), Латишев В. В. «Нарис  грецьких древностей. Богослужебні та сценічні древності» (1997), Лосєв О. Ф. «Історія античної естетики. Аристотель та  пізня класика», (2000), «Історія античної естетики. Висока класика»(2000), «Історія античної естетики. Рання класика» (2000). Усі вони, розглядаючи релігію древніх греків, вказують на той факт, що давньогрецька релігія не просто базувалася на міфі, але й практично не відокремлювалася від нього.