Спілка архівістів України (САУ)

ПЛАН

ВСТУП

Розділ 1. Діяльність САУ у ХХ столітті.

Розділ 2. З’їзди Спілки архівістів України.

1.1. Другий з'їзд САУ.

1.2. Третій з'їзд САУ.

Розділ 3. Діяльність САУ у ХХІ столітті.

Розділ 4. Засоби інформації САУ.

Висновки

Список використаних джерел та літератури

ВСТУП

Спілка архівістів України (САУ) - добровільна незалежна всеукраїнська громадська творча організація, що об'єднує архівістів, істориків, документознавців, інших громадян на основі спільних інтересів задля реалізації статутних завдань, яку було  створено у 1991 р. Вона покликана сприяти розвитку архівної справи в Україні, задоволенню й захисту соціальних, наукових, творчих, національно-культурних та інших спільних інтересів її членів.

Виконуючи статутні завдання, Спілка веде видавничу, виставкову та міжнародну діяльність, підтримує тісні творчі контакти з обʼєднаннями істориків-архівістів Росії, Білорусі, Польщі, Угорщини, Канади, Румунії, прагне до взаємовигідного спілкування та участі в розробці спільних проектів.

Щорічно відбуваються робочі зустрічі представників САУ з іноземними колегами. Серед найбільш резонансних результатів міжнародної співпраці Спілки спід відзначити: отримання Держархівом Хмельницької області двох грантів посла США в Україні для ліквідації наслідків пожежі у Камʼянець-Подільському архіві та проведення міжнародного семінару-практикуму за участі українських, американських та польських фахівців-реставраторів (2004, 2005 рр.). доповідь заступника Голови САУ на Міжнародному конгресі архівів у Відні (2004 р.), першу українсько-угорську Міжнародну конференцію архівістів

Практика міжнародної архівної співпраці сприяє ефективному обміну досвідом, зокрема, з таких важливих для всієї світової архівної спільноти питань як інформатизація галузі, формування баз даних, захист державних інтересів у галузі використання ретроспективної інформації, підготовка архівних довідників та наукових видань. Спільні проекти з іноземними колегами допомагають виявляти та поповнювати фонди українських держархівів документами зарубіжної україніки, - документами, що з обʼєктивних причин історичного розвитку України опинилися на території інших держав. Таким чином копії унікальних документів стають доступними для української громадськості.

РОЗДІЛ 1. ДІЯЛЬНІСТЬ САУ У ХХ СТОЛІТТІ.

Рубіжна дата в історії САУ – 5 березня 1991р. Саме тоді, незадовго до розпаду СРСР, у Києві відбувся установчий з'їзд Спілки, ухваливши рішення про створення добровільної незалежної всеукраїнської громадської організації істориків-архівістів, затвердивши її статут, створивши керівні органи (Правління Спілки та його Раду, Контрольно-ревізійну комісію) . Подібні організації на той час вже розпочали роботу в Росії, Білорусії, Казахстані, Таджикистані, Естонії. Свідками народження САУ стали разом з 88чми українськими делегатами (представниками республіканських архівних установ, державних обласних, районних, міських архівів, наукових закладів, вузів, Міністерства культури УРСР, ЦК профспілки працівників державних установ України, інших громадських організацій), гості з'їзду : заступник голови Спілки архівістів СРСР М. Стьоганцев, голова Російського товариства істориків-архівістів Я. Щапов, голова Білоруського товариства архівістів В. Селеменєв, директор Інституту українських студій при Єдмонтонському університеті Б. Кравченко та ін.

Вперше в історії архівістики України створювалася громадська організація з метою сприяння розвитку архівної справи в Україні, задоволення та захисту законних соціальних, наукових, економічних, творчих, національно-культурних та інших спільних інтересів своїх членів. Приоритетним завданням її фундатори вважали зміну ставлення суспільства до архівної справи, підвищення престижу архівістів. Не менш важливими завданнями Спілки архівістів України були участь у наукових дослідженнях у галузі архівної справи, вивченні різних аспектів діяльності архівістів, поліпшенні професійного освіти. Очоливши САУ відомий український навчань - доктор історичних наук, професор С. Кульчицький, його заступником було обрано авторитетного історика-архівіста К. Новохатського, вченим секретарем – Т. Прісь. До складу Ради Правління увійшли інші члени підготовчого комітету: Г. Боряк, С. Кіржаєв, Р. Пиріг, В. Рєзнікова, О. Рибалка, 3. Сендик. З'їзд вибрав членами Центральної Ради Товариства архівістів СРСР С. Кульчицького, Л. Мельник, Р. Пирога, К. Новохатського, О. Рибалку, О. Сливку, прийнявши звернення до громадськості. "Створенням професійної організації архівісти республіки заявляють про себе як про громадську силу, що об'єднуватиме їх зусилля та зусилля всіх зацікавлених інституцій та осіб на відродження національної культури", - наголошувалося у зверненні30.