Примусова праця по місцях ув’язнення

Примусову працю злочинців практиковано з найдавніших часів. Але за різних часів практиковано її для різної мети. За давньої старовини, як панувала кривава помста, траплялися випадки, що скривджений обертав свого кривдника (злочинця) в рабство, тобто своєрідна форма помсти. Рабство, як своєрідний інститут цивільного права, було скасовано. Приватновласницьких рабів не стало. Але злочинці залишилися в становищі рабів державних. Їх і далі силоміць визискували, як робочу силу, примушуючи тяжко працювати на тих роботах, для яких важко було знайти вільнонайманих робітників.

        Роботу в’язнів по місцю поділяються на внутрішні, тобто такі, що їх роблять на території місцевого ув’язнення, і зовнішні, тобто такі, що їх роблять поза огорожею місцевого ув’язнення. Окрім того, за призначенням своїм вони поділяються на господарчі й виробні.  Господарчі – це роботи щодо обслуговування місцевого ув’язнення, щодо задоволення найперших потреб в’язнів: прибирання двору, камер, майстерень, коридорів, приміщень канцелярії, культосвіти: ремонт будівель і меблів, лагодження одежі, білизни, взуття; прання білизни; варіння їжі; печіння хліба; нагрівання води; рубання дров; опалювання. Роботи виробні скеровано на виготовлення за замовленням предметів комерційного обороту; ці предмети знаходять збут на ярмарках й через те праця в’язнів над їх виготовленням  дає  їм грошову вигоду м. у.

        Роботу для в’язнів при господарчій системі можна дістати різними способами: 1) Вона може й повинна бути скерована передусім на завдоволення власних потреб даного місцевого ув’язнення., а вже аж тоді і на завдоволення потреб інших місцевого ув’язнення. 2) Робота в’язнів при господарчій системі може бути скерована на задоволення потреб державних установ.3) Роботу в’язнів можна використати, виготовлюючи приватні замовлення і 4) виготовляти предмети,які  розраховані до збуту на ринку.

        Практикувалися і практикуються дві системи організації примусової праці в’язнів: підрядна та господарча. Підрядна (або контрактна) система полягає в тому, що приватній особі, підрядчикові, здають за договором і господарство місцевого ув’язнення, і роботи в’язнів (система підряду загального) або тільки роботи (систему підряду обмеженого). У першому випадку підрядчик бере на себе зобов’язання на певних умовах провадити будь яке господарство місцевого ув’язнення – постачати в’язням харчі, одежу, білизну, взуття, тощо, а також  підшукувати для в’язнів працю. В другому випадку- роль підрядчика обмежується тільки підшукуванням праці для в’язнів; при цьому робочі руки в’язнів або цілком віддаються одному підрядчикові, або кільком  по частинах. Система господарча полягає в тому, що адміністрація місцевого ув’язнення  сама провадить усеньке господарство, сама підшукує й організовує роботи для в’язнів.