Країни колишньої Югославії: спільна історія та різне сьогодення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН,РЕГІОНАЛЬНИХ СТУДІЙ ТА ТУРИЗМУ

ІНДИВІДУАЛЬНА ТВОРЧА РОБОТА

На тему: «Країни колишньої Югославії: спільна історія та різне сьогодення»

[pic 1]

Дніпро

2018

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                3

Розділ I. Історія створення Югославії та її подальше функціонування до моменту розпаду                                    5

1.1. Югославія в 1918-1941 рр                                                5

1.2. Югославія після II Світової війни                                   7                                    

1.3. Криза Югославської федерації та її розпад                    8                                  

Розділ II. Розвиток незалежних країн колишньої Югославії на поч. XXI ст                                                                         11

2.1. Парламентська Республіка Сербія                               11                

2.2. Республіка Чорногорія                                                    12

2.3. Конституційно парламентська республіка Словенія   13

2.4. Конституційно парламентська республіка Хорватія   14

2.5. Республіка Боснія і Герцеговина                                   15

ВИСНОВКИ                                                                                 17

ДОДАТКИ                                                                               18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                               22  

ВСТУП

Створенню Югославії сприяли два фактори: загальна криза імперії Габсбургів, що привів її до революції і розпаду, а також революції 1917 р. в Росії, які сильний вплив на підйом антивоєнного національно-визвольного руху в Центральній і Південно-Східній Європі. Новостворене Королівство Югославія, під час II  Світової війни, ставши жертвою фашистської агресії, стала місцем де розгорнувся масовий Рух опору. Організаторами його виступали королівський уряд, який емігрував у Лондон і комуністична партія.

 Провідна роль комуністів у визволенні Югославії від нацистської окупації зумовило їх перемогу в боротьбі за владу. Комуністи відразу приступили до побудови соціалізму за радянським зразком з притаманними йому рисами: націоналізація, колективізація, індустріалізація, масові репресії. Проте конфлік «Тіто – Сталін» призвів до зміни моделі розвитку. У 50-60-ті роки в країні сформувалась модель «самоврядного соціалізму». При всіх своїх позитивних рисах вона мала і  один суттєвий недолік: вся ця система трималась на абсолютній владі і авторитеті Тіто. Після смерті вождя Югославська федерація опинилась перед лицем кризи, яка зрештою призвела до розпаду країни. Але утворення незалежних держав на теренах колишньої Югославії супроводжувалося збройним протистоянням між різними етнічними групами, що її населяли.

Актуальність заданої теми зумовлена тим, що незважаючи на безперечні економічні й соціальні успіхи колишньої Югославії в 1945-1991 pp, конфлікт на теренах колишньої Югославії став найтривалішим і найкривавішим у Європі з часів Другої світової війни. Проблеми Югославії входять корінням у далеке минуле, але головною причиною конфлікту стали закладені ще після Першої і Другої світової війни несправедливості щодо південнослов’янських народів. 

Об’єктом дослідження в даній роботі були історичні передумови створення Югославії, її політичний устрій, причини розпаду та розвиток економіки й зовнішньоекономічних відносин країн колишньої Югославії.