Академік І. Ф. Курас – організатор і керівник нового напряму гуманітарних наук – етнополітології
Автор: Chrisa269 • Ноябрь 13, 2018 • Контрольная работа • 5,055 Слов (21 Страниц) • 496 Просмотры
Міністерство освіти і науки України
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Факультет історії, політології та національної безпеки
Кафедра нової на новітньої історії України
Індивідуальне науково-дослідне завдання на тему:
«Академік І. Ф. Курас – організатор і керівник нового напряму гуманітарних наук – етнополітології»
Виконала:
студентка
42 групи
Факультету історії, політології та національної безпеки
спеціальності
«Історія»
Ситник Х. Р.
Перевірив:
проф., к.і.н.
Кучерепа М. М.
Луцьк – 2018
План
Вступ
Розділ 1. І.Ф. Курас: видатний громадський діяч і політолог-практик.
Розділ 2. Історія заснування Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Розділ 3. Сучасна діяльність Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Розділ 4. Вчена Рада Інституту та Спеціалізована Вчена Рада.
Розділ 5. Наукова бібліотека Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Актуальність. Іван Федорович Курас – організатор і керівник нового напряму гуманітарних наук – етнополітології. Розвиток етнополітології як загальної науки, дослідницької концепції та навчальної дисципліни продовжується й сьогодні, тому важливо дослідити та проаналізувати процес становлення цієї науки в Україні під керівництвом Івана Кураса. Становлення і розвиток етнополітології може певною мірою допомогти народам і людству запобігти ескалації етнополітичних конфліктів, зберегти етнополітичну стабільність та зміцнити етнополітичну безпеку, тому потрібно акцентувати увагу на науковій школі Кураса, який організував дослідження з етнополітології в Україні і заснував Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Метою даного дослідження є прослідкувати та проаналізувати діяльність Івана Федоровича Кураса, його наукової школи та простежити наукову діяльність Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Завдання дослідження:
- охарактеризувати діяльність Івана Кураса, та процес становлення етнополітології;
- простежити заснування Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та його подальшу роботу;
- дослідити сучасний період становлення етнополітології;
- проаналізувати роботу Вченої Ради Інституту, Спеціалізованої Вченої Ради та Наукової бібліотеки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Об’єктом дослідження є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України.
Предметом дослідження є заснування, діяльність та структура Інститу політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та роль у етнополітології І. Ф. Кураса.
Структура даного дослідження складається з вступу, 5 розділів, висновків та списку використаної літератури.
Розділ 1. Іван Федорович Курас: видатний громадський діяч і політолог-практик
Курас Іван Федорович (03 жовтня 1939–16 жовтня 2005) – історик, політолог, державний діяч, доктор історичних наук (1981), професор (1985), академік НАН України (1995), віце-президент НАН України (з листопада 1998), заслужений діяч науки і техніки України (1998). Закінчив Одеський університет (1962). 1962–64 – науковий співробітник Кіровоградського обласного архіву, 1964–70 – аспірант і викладач Київського університету, 1970–72 – старший науковий співробітник, учений секретар Інституту історії партії при ЦК Компартії України – філіалу Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, 1972–83 – інструктор, консультант, завідувач сектору відділення науки і навчальних закладів ЦК КПУ, 1983–91 – заступник директора Інституту політичних досліджень при ЦК КПУ. З грудня 1991 – директор Інституту національних відносин і політології НАН України (з 1996 – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України). Ще до розпаду СРСР Курас Іван Федорович порушував перед керівництвом УРСР питання про необхідність дослідження національних відносин, ініціював створення в Інституті історії партії сектору історії, теорії і практики міжнаціональних відносин і сформував відповідну наукову школу. Цей задум реалізувався повною мірою зі створенням нового інституту. Його було засновано у зв'язку з новим контекстом, якого набули в умовах незалежності проблеми співвідношення політики і етнонаціональних відносин, необхідністю вироблення нових парадигм етнонаціонального розвитку, запобігання конфліктності в етнонаціональній сфері, моделювання оптимальних варіантів етнополітики, технологій управління сферою політичних і міжетнічних відносин, здійснення експертизи нових модернізаційних проектів у соціокультурній сфері [1].
...