Історія України

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

Історичний факультет

Кафедра історіографії, джерелознавства та археології

Есе до Історії України

Варіант 2

  Виконав: Хандрико Владислав ІС-13

Харків – 2022

1.

Моє есе складається з  різних точок зору про період Хмельниччини як про громадянську та й як національно-визвольну війну українського народу , з різних категорій людей які проживали у той час, або тих хто аналізував ті події.

 Розвиток козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького на початку 1648 р., з першого моменту підбурювало велику кількість людей на рішучі дії, які переростали у більш масивний збройний конфлікт, викликаючи переживання у широких шляхетських колах. Ще одним важливим фактором впливу на настрої шляхтичів було зростання політичних амбіцій Хмельницького, яка створювали тиск та занепокоєння на уряд Речі Посполитої. Тому основна частина мого есе присвячена обговоренню поглядів шляхти на тему політичних мотивів збройного опору козаків Речі Посполитій. Ці думки докорінно вплинули на оцінку дворянами характеру повстання. Детальний аналіз подано щодо таких джерел, як листування, лауда, сеймікові інструкції, а також епізодичну та публіцистичну літературу. Підкреслюється, що серед дворянства Республіки існувало переконання в політичних мотивах козацького повстання. Це переконання ґрунтувалося переважно на новинах, які надходили до шляхтичів про прагнення Хмельницького відокремити Україну та побудувати незалежне державне утворення, яке шляхта називала Руським князівством. Розуміння шляхтою визвольних прагнень повстанців мало величезний вплив на форму політики Республіки Польща щодо подій в Україні другої половини XVII ст. Отже, яке саме правильне твердження щодо констатування факту громадянської війни за соціально-економічні проблеми козацтво, яке по можливості хотіло увійти в певний привілейований стан та узгодження автономій у складі РП чи національне будування православної козацької держави під проводом Богдана Хмельницького, яке передбачало свій будівничий державний курс далекого від впливу Речі Посполитої. Розглянемо приклади, які побудують в порядку дискусійний характер щодо тези «wojnu domowu».

Історія запорізького козацтва, безсумнівно, одне з найцікавіших явищ колишньої Речі Посполитої, належить до цієї групи проблем, які викликали і викликають нескінченне захоплення як польських, так і зарубіжних істориків. Справа в тому, що т.зв козацьке питання було однією з найважливіших проблем  РП. Ймовірно, це було пов’язано також із тим, що козацька доба стала переломною в історії України, значною мірою сприяючи формуванню соціальної, національно-культурної ідентичності її мешканців. Все це поставило шляхту перед необхідністю реагувати на все більш серйозну проблему козацтва. Проте більшість проектів регулювання козацького питання, які з’явилися в Речі Посполитій наприкінці XVI - першій половині XVII ст., не враховували дедалі сильніших емансипаторських прагнень козаків, що зменшувало їхні шанси на гру. позитивну роль у вирішенні гострого козацького питання. Вибух козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького на початку 1648 року, яке з першого моменту стимулювало широкі верстви українського суспільства і дуже швидко переросло у національно-визвольну війну, викликало терор у широких шляхетських колах. Додатковим чинником впливу на настрої шляхти було зростання усвідомлення політичних амбіцій Хмельницького, реалізація яких становила смертельну загрозу для нинішньої політичної системи Речі Посполитої.

Аналіз перших реакцій шляхти на вибух повстання в Україні показує, що вони помітили визвольні наміри «корсунського переможця». Це добре видно в листі великого гетьмана коронного Миколи Потоцького до короля Владислава IV від березня 1648 р., у якому відправник виражає, серед іншого, їхні спостереження над мотивами, що призвели до козацького виступу. На його думку, до цього призвели не експлуатація і шкода, яких зазнали козаки від українських орендарів, а найбільше намагання запорожців стати повністю незалежними від суверенітету РП. На доказ правильності своїх поглядів щодо справжніх намірів козаків гетьман повідомляє королю про три вимоги Хмельницького, від яких він поставив у залежність закінчення повстання: