Наслідки аварії на ЧАЕС

“Наслідки аварії на ЧАЕС”

План

Вступ

1. Чорнобильська катастрофа:

а) Перші жертви;

б) Перші ліквідаційні роботи.

2. Радіологічна ситуація в межах окремих територій після аварії на ЧАЕС.

3. Захворюваність постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

4. Демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях.

Висновок

Джерела

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку людства неухильно підвищується ступінь радіоактивного забруднення на планеті, відбувається широке використання радіаційних технологій у промисловості. Усе це призводить до іонізуючого опромінення людини, навколишнього середовища і стає однією з найактуальніших проблем дослідження як сьогоденння, так і майбутнього не лише на державному, а і на світовому рівнях.

Початком такого процесу в Україні стала визнана світовим співтовариством найсерйозніша за всю історію людства глобальна техногенна радіаційна катастрофа — аварія атомного реактора на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Ця ситуація спричинила забруднення радіонуклідами плошу, що перевищила 100 тис. км2 на території СНД, на якій проживало близько 4 млн. осіб. Наслідком викидів радіонуклідів у навколишнє середовище на території України стало виникнення надзвичайної негативна екологічна ситуація, що пизвела не лише до зовнішнього опромінення багатомільйонної кількості людей, а і до довгострокового надходження до організму радіоактивних ізотопів, які опромінюють внутрішні органи організму (І.А. Ліхтарьов, 1999; О.М. Перевозніков, 1999). 5 млн га зазнали радіоактивного опромінення, з яких 3,5 млн були сільськогосподарські угіддя.

Активне дослідження даного питання розпочалася з моменту набуття Україною статусу незалежності. До робіт у цій галузі належать: Дослідження здоров'я та способу життя сімей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та розробка моделі профілактичних заходів (О.А. Козікова) , Віддалені генетичні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (на прикладі озимої пшениці) (Р.А. Якимчук) , Віддалені медичні наслідки в осіб, які перенесли гостру променеву хворобу в результаті аварії на Чорнобильській АЕС (Д.О. Білий), Ветеринарно-санітарний та радіометрично-гігієнічний контроль продуктів забою тварин, отриманих у зонах посиленого радіоекологічного контролю (П.Д. Константінов), Вестибулярна дисфункція та сенсороневральна приглухуватість в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у динаміці післяаварійного періоду (Н.С. Міщанчук), Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення (Н.Ф. Дубова) та ін.

Замовчування керівництва СРСР та УРСР про масштаби аварії сприяло погіршенню загальної екологічної ситуації, що негативно відображається на стані здоров'я і природи навіть сьогодні в усьому світі. Для того, щоб уникнути повторення такого сумного сценарію, необхідно справедливо оцінити наслідки подій 26 квітня 1986 року і сформувати цілісну картину втрат і проблем, які спричинила ця ситуація.

У процесі виконання роботи поставлено такі завдання:

- з'ясувати основні події 26 квітня 1986 року; проаналізувати перші спроби ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

- дослідити Радіологічну ситуацію в межах окремих територій після аварії на ЧАЕС;

-