Управлінські рішення

Вимоги, які забезпечують успішність рішення. Управлінські рішення є багатоаспектними і містять економічну, соціальну, організаційну, правову, психологічну і педагогічну складові. Успішне рішення має бути науково обґрунтованим, цілеспрямованим, кількісно та якісно визначеним, правомірним, оптимальним, своєчасним, комплексним, гнучким, повністю оформленим:

• наукова обґрунтованість передбачає розроблення рішень з урахуванням об'єктивних закономірностей розвитку об'єкта управління, які відображаються у технічних, економічних, організаційних та інших аспектах його діяльності;
• цілеспрямованість – кожне управлінське рішення повинно мати мету, чітко пов'язану із стратегічними цілями та планами розвитку об'єкта управління;
•  кількісна та якісна визначеність управлінського рішення передбачає досягнення очікуваних результатів, виражених у кількісних та якісних показниках.
• правомірність передбачає дотримання чинних правових норм усіма службами управління менеджменту. оптимальність — вимога, що зумовлює у кожному випадку вибір варіанта рішення, який відповідав би економічному критерію ефективності господарської діяльності: максимум прибутків за мінімуму витрат;
• своєчасність рішень означає дотримання строків підготовки, доведення його до виконавців та дієвий контроль виконання, їх необхідно приймати або в запрограмованому порядку, або у момент виникнення проблем, порушень, відхилень у перебігу господарської діяльності.
• комплексність — взаємопов'язана сукупність елементів, що охоплює техніку, технологію, організацію господарської діяльності і праці, матеріальні, грошові та інші ресурси, а також результати господарювання.
• гнучкість — формулювання рішення, яке передбачає простір для творчої активності виконавців, раціональної ініціативи, пошуку ефективніших шляхів та засобів досягнення визначених цілей.
• повнота оформлення — форма викладу рішень, за якої формулювання рішення виключає непорозуміння або двоїстість у розумінні працівниками завдань. Це дає змогу контролювати виконання рішення, вносити корективи.

4.1 Види господарських рішень

Рішення класифікують за багатьма ознаками. Така класифікація дає змогу визначити зміст, роль, місце кожного рішення у вирішенні  виробничо-господарських проблем.

1. За рівнями управління рішення поділяють на такі:

а) рішення, що приймаються на вищому рівні. На вищому рівні управління приймають рішення, стосовно підприємства загалом або його значної частини;

б) рішення, що приймаються на середньому рівні. На середньому приймають рішення, спрямовані на виконання рішень вищого рівня управління, а також самостійні рішення, що стосуються управління діяльністю окремого структурного підрозділу підприємства;

 в) рішення, що приймаються на низовому рівні. На низовому рівні приймають оперативні рішення, пов'язані із контролем за виконанням рішень вищого і середнього рівнів управління, розстановкою робочої сили, використанням матеріальних ресурсів виробництва тощо.

2. За формою рішення можуть бути:

а) письмові;

б) усні.

3. За термінами рішення бувають:

а) оперативні (поточні);

б) середньострокові;

в) довгострокові (стратегічні).

4. За ступенем структурованості рішення поділяються на такі:

а) слабоструктуровані (незапрограмовані);

б) високоструктуровані (запрограмовані).

5. За змістом рішення бувають:

а) економічні;

б) соціальні;

в) організаційні;

г) технічні;

д) екологічні і т. п.

6. За кількістю цілей рішення можуть бути такі:

а) одно цільові;

б) багатоцільові.

7. За організацією розроблення рішення є: