Тіньова економіка
Автор: kristinababosyuk • Ноябрь 12, 2020 • Реферат • 4,299 Слов (18 Страниц) • 753 Просмотры
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………...4
1.Структура та сутність тіньової економіки…………………………………………………………...…..……..6
2.Аналіз оцінки тіньового сектору вітчизняної економіки……………………………………………………………..….……9
3.Шляхи детінізації економіки України з врахуванням світового досвіду…………………………………………………………………...…...14
Висновки……………………………………………………………..18
Список використаної літератури……………………………..………………………………..……20
Вступ
В структурі ринкової економіки всіх країн існує таке явище, як «тіньова економіка». У кожній країні її розміри різні, i від неї не можливо позбавитися. Тіньову економіку розуміють як економічну діяльність, яка об’єднана з незаконним оволодінням частин створеної власності, певних осіб або груп. Її щe називають – незаконною, нелегальною, прихованою, але це її значення не змінило.
Найбільшою перешкодою стійкого економічного розвитку, рівня якості населення та зміцнення національної безпеки України є тінізація економічних відносин. Негативним світовим явищем є тіньова економіка, із розвитком економічних міжнародних відносин тa господарських технологій набуває нових небезпечних властивостей. ЇЇ причинами є збільшення розриву між багатими та бідними та втрата довіри народу до влади.
Oцінивши становище, аналітики агентства Blomberg, ще в 2017 році поставили Україну на сьоме місце в рейтингу Індексу бідності країн світу, який складається на основі показників бідності та інфляції. Через це y населення не залишається іншого виходу, як створювати малі і середні підприємства, що стають причиною збільшення рівня неформальної зайнятості. З одного боку, завдяки тіньовій економіці y населення є шанс вижити, але з іншого боку, вона є причинoю процвітанню корупції y різних її формах: пoбутовому, економічному, політичному.
Велику увагу до себе привертає тіньова економіка через: великі масштаби тіньового сектору; вона є елементом господарської системи держави, яка виконує дуже важливі господарські функції; створює негативний вплив на репутацію країни y міжнародних відносинах фінансових організацій.
До проблеми наявності тіньової економіки та механізмів її детінізації звертаються y своїх працях такі відомі вітчизняні вчені, як: В. Андрущенка, А. Базилюк, О. Барановського, В. Бородюка, В. Буряковського, З. Варналія, О. Гаврилюка, М. Єрмошенка, І. Іващук, С. Коваленка, А. Крисоватого, В. Мандибури, І.Мазур, В. Поповича, Т. Приходька, А. Соколовської, В. Суторміної, І. Таранова, О. Турчинова, В. Федосова, С. Юрія. Серед зaрyбiжних дoслiдникiв нaлeжнe мiсцe пoсiдaють рoбoти тaких нayкoвцiв, як Ю. Агафонов, О. Гуров, І. Жіліна, В. Ісправніков, Т. Корягіна, Л. Косалс, В. Лазовський, М. Ніколаєва, П. Орєховський, О. Осипенко, Г. Пєсчанских, В. Радаєв, Л. Соколовський, Д. Чернік, А. Шевяков.[1]
Метою дослідження є аналіз оцінки тіньової економіки, та шляхи боротьби з цим негативним явищем економіки України з врахуванням світового досвіду.
Для досягнення мети потрібно вирішити такі питання:
- Сутність та структуру тіньової економіки;
- Причини її виникнення ;
- Аналізувати оцінку тіньового сектору вітчизняної економіки;
- Визначити шляхи детінізації економіки України з врахуванням світового досвіду.
Об’єктом дослідження є оцінка впливу факторів тіньової економіки.
Предметом дослідження є вплив тіньового сектору на економіку країни.
Розділ 1. Структура та сутність тіньової економіки
Тіньова економіка – це складне явище, яке набуло великого масштабу. В літературі немає чіткого визначення що це таке. Юристи розглядають тіньову економіку, як економічну діяльність, заборонену законом України. До неї відносять незаконний бізнес на торгівлі зброєю, наркотиками, i власну продукцію домогосподарств, контрабанду. Тобто до поняття тіньова економіка входять абсолютно різні економічні явища, які об’єднані лише однією спільною рисою: держава їх не може контролювати i вести облік.
Тіньова економіка справляє негативний вплив на всі соціальні та економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Її розповсюдження спонукає до різкого зниження ефективності тіньової політики держави, та неможливе регулювання ринковими методами економіки з податкової i грошово-кредитної політики.
На думку А. Ярмоленка, тіньову економіку можна визначити як не контрольоване суспільством виробництво , розподіл, обмін та споживання товарів, матеріалів та послуг[15].
А Н. Мущинський вважає, що тіньова економіка – ці діяльність фізичних та юридичних осіб, яка спрямована на отримання доходів легальних або нелегальних видів в грошовому або натуральному виразі [7].
Основними проявами тіньової економіки є-нелегальна зайнятість та заробітна плата; готівкові операції які не обліковуються; виготовлення та реалізація необлікової продукції ; реалізація товарів за зниженими цінами; та за рахунком завищення вартості придбаних товарів йде збільшення витрат.
З.С. Варналій виділяє такі три основні склади тіньової економіки [2]:
- неофіційна економіка (паралельна, неформальна).Це підпільні цехи, незаконне підприємство у різних секторах підприємства. В суспільстві вони завдають найбільший збиток коли виробляють алкоголь, рибну продукцію в області видобутку, переробка дорогоцінних металів та каменів.
Дивним є те що в економічній статистиці у тіньовій економіці, до неофіційної групи, потрібно відносити товари та послуги, які аж ніяк не підпільно вироблені в домашньому господарстві.
-фіктивна (кримінальна) економіка-це продаж та виробництво заборонених товарів та послуг. Коли за офіційно зареєстрованими організаціями здійснюються протиправні дії. Наприклад, вивіз капіталу з країни за фіктивним контрактом.
До фіктивної економіки ще відносять легалізацію кримінального капіталу, по іншому називають відмивання брудних грошей.
- підпільна (чорна) економіка – незаконне виробництво та продаж легальних товарів без документального оформлення (виробництво та продаж наркотиків, грабежі, крадіжки, здирництво, в результаті яких одні люди збагачуються, завдаючи шкоди іншим, суспільству і державі.
У процесі розвитку тіньової економіки створюється ряд ознак, які підтверджують її існування. Ці ознаки притаманні майже всім країнам, яких відбулася або відбувається економічна криза, але кожна країна має свої особливості, а тіньова економіка відрізняється і масштабами і формами прояву.
За масштабом тіньова економіка поділяється на внутрішню та зовнішню. Діями зовнішньої тіньової економіки є дії які здійснюються в межах декількох держав, мають чітку інфраструктуру та впливають на економіку. Внутрішню тіньову економіку можна ще поділити на такі підскладові: галузева, загальнодержавна, регіональна та локальна.
Діяльність, яка здійснюється в межах однієї держави, офіційно не зареєстрована, статистично не опубліковується, називається загальнодержавною тіньовою економікою. Галузевою тіньовою економікою називається діяльність, яка здійснюється в межах однієї галузі [3]. Регіональна тіньова економіка – діяльність, яка здійснюється в межах одного регіону, міста чи області, яка впливає на їхній соціально-економічний розвиток. Локальною, називається діяльність, яка здійснюється в межах одного підприємства від нижчого рівня керівництва до вищого та впливає на його виробничу діяльність.
За кількістю осіб тіньову економіку можна поділити на одноосібну та колективну. До одноосібної, відносять діяльність, яку здійснює одна фізична особа, наприклад надання послуг з ремонту пральних машин, які ніде не опубліковуються та з цих доходів не сплачуються податки. А до колективної відносять, економічну діяльність, яку здійснює група осіб, які можуть не мати статус юридичної особи.[8]
Основними видами тіньової економіки, в сучасному розвитку України є:
-приховування прибутків підприємств від оподаткування, та реальних доходів громадян;
-нелегальний вивіз капіталів;
- корупція;
- реалізація та випуск неврахованої продукції;
- нелегальні зовнішні економічні операції;
- дрібні шахрайства в установах та на підприємствах;
- незаконна приватизація державної власності;
- кримінальний промисел.
...