Кризові періоди України
Автор: sonikboj • Ноябрь 1, 2021 • Лекция • 505 Слов (3 Страниц) • 244 Просмотры
Двадцять років розвитку незалежної України не були рівномірним, однолінійним рухом уперед. У цьому поступальному русі були певні етапи, віхи, події знакові та першорядні.
1991-1994:
Криза 90-х рр. минулого сторіччя, імпульсом для якої став розпад СРСР (який, у свою чергу, став наслідком політичної кризи). Криза, що тривала кілька років, починаючи з 1991 р., охарактеризувалася комплексом проблем, серед яких відомі: зупинки та розформування підприємств, річні не-виплати заробітних плат, борги за комунальні послуги, шахрайство банків-одноденок (які з депозитними вкладеннями населення зникали без сліду), банкрутство ощадбанку країни(пройшло багато років з тих часів, а банк і донині не в змозі повернути кошти вкладникам),гіперінфляція, товарний дефіцит, відсутність власної грошової одиниці тощо.
1998:
У 1998 році Україна досягла межі кризового стану через падіння виробництва та майже повне призупинення інвестиційної діяльності. Інфляція та гіперінфляція, що мали місце протягом майже шести років призвели до згортання інвестиційних процесів. У суб’єктів господарювання збереглися інфляційні очікування, які упереджують їх щодо довгострокових вкладень капіталу.
Поряд із зростанням інтегрованості національної економіки до фінансових ринків за період після фінансової кризи 1998 року відбулися й істотні зміни у структурі та характері розвитку економіки. Після кризи зростання дедалі більшою мірою визначалося внутрішнім потенціалом, а не зовнішніми чинниками. Високими темпами зростали споживчий попит домогосподарств, інвестиції в оновлення основних фондів і впровадження прогресивних технологій, вихід на нові світові ринки.
2008-2009:
Криза 2008-2009 рр. є глобальною фінансово-економічною кризою. Виникнувши в фінансовому секторі, в умовах глобалізації, вона стрімко поширилась по всьому світу, спричинивши падіння сукупного попиту і виникнення чергової циклічної кризи надвиробництва. Глибинні причини кризи вкорінені в самій природі ринкової (капіталістичної) економіки: прагненні до максимізації прибутку в умовах децентралізованого прийняття рішень, що й обумовлює надвиробництво благ (причому не тільки матеріальних, а й фінансових, нематеріальних).
...