Економіка фармації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ»

                                                   Кафедра економіки промисловості та організації виробництва

РЕФЕРАТ

на тему : «Економіка фармації »  

                                                    Виконав:

                                                      студент курсу, гр.  4− Ф − 14

                                                              Баранник П.Л.    

                                                              Перевірив викладач.

                                                                                                                                      Яворська О.Б.  

                                                                                м Дніпро, 2018 р.

    Економіка фармації досліджує проблеми раціонального використання обмежених ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових тощо) для виробництва та розподілу фармацевтичних товарів (лікарських засобів і виробів медичного призначення) з метою задоволення потреб суспільства у збереженні здоров'я людини, профілактиці та лікуванні різних захворювань. В залежності від рівня ієрархії (управління) розрізняють макро - та мікроекономіку. У сфері фармацевтичного забезпечення макроекономіка вивчає постановку і рішення наступних задач на державному рівні:

1. Державна політика у сфері обігу ЛЗ спрямована на забезпечення доступності, якості ЛЗ і фармацевтичних послуг, раціонального використання ліків. Це відображене в законодавчо-нормативних актах (Конституція, Закони про лікарські засоби, фармацевтичної діяльності та ін).

2. Єдність медичної та фармацевтичної допомоги визначається, як правило, нормативним співвідношенням між лікарями і провізорами (9,5-10:1), а також завданнями по їх підготовці.

3. Державні принципи розвитку і розміщення аптечної мережі, які викладені у спеціальних нормативних документах. Державні вимоги до обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, як правило, узгоджуються з міжнародними нормами і Конвенціями ООН.

4. Державна політика регулювання цін на лікарські засоби, як правило, передбачає їх обмеження.

 5. Державні пріоритети в області фінансування і кредитування фармацевтичних підприємств та аптечних закладів,  пільги по їх оподаткуванню. Мікроекономіка вивчає діяльність окремих суб'єктів господарювання (аптечних закладів, фармацевтичних підприємств) в умовах обмеженості ресурсів і наявності альтернативних варіантів їх використання. У центрі уваги мікроекономіки знаходиться поведінка споживача і виробника та її оптимізація, ринковий попит і пропозиція, відносні ціни товарів. Індикаторами рівня фармацевтичного забезпечення населення можуть бути такі показники: