Аналіз взаємодії макроекономічних секторів у моделі кругообігу національної економіки

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..………3

1. АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ СЕКТОРІВ В МОДЕЛІ КРУГООБІГУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ………………………………..5
2. ОЦІНКА ОСНОВНИХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ……………………………………..9
3. МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ІНФЛЯЦІЇ НА ВЕЛИЧИНУ ВНП………………………………………………..………….13
4. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВСТАНОВЛЕННЯ РІВНОВАГИ НА РИНКУ БЛАГ………………………………………………………………………….…..19
5. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВСТАНОВЛЕННЯ СПІЛЬНОЇ РІВНОВАГИ НА РИНКАХ БЛАГ, ГРОШЕЙ І КАПІТАЛУ…………………………………27 ВИСНОВКИ…………………………………………………………….………..33 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….………35

ВСТУП

Розвиток продуктивних сил, процеси усуспільнення виробництва об'єктивно призвели до необхідності розгляду національної економіки як єдиного цілого, панівних економічних відносин, що визначають її сутність та особливості становлення й розвитку.

Сучасні економіки переважно змішані. В основі їх формування знаходиться приватна форма власності та ринкові відносини. Найбільш розвинуті країни світу здійснили перехід до змішаної системи шляхом поступової трансформації ринкової системи. Ринкова система передбачає приватну власність і те, що прийняття рішень стосовно розподілу ресурсів і виробництва здійснюється окремими економічними суб'єктами децентралізовано і ґрунтується на ринкових цінах, які формуються шляхом добровільного обміну споживчими вартостями між виробниками, покупцями, робітниками і власниками різних факторів виробництва.

На відміну від ринкової економіки, у змішаній економіці співіснують різноманітні форми власності  на засоби виробництва, а держава поряд з іншими економічними суб'єктами стає важливим учасником прийняття рішень. Ця економічна система почала формуватись на початку XX ст., коли в умовах laissez faire майже в усіх розвинутих країнах світу відбулося неухильне розширення економічних функцій держави, і в основному отримала теоретичне обгрунтування в працях економістів у першій половині XX ст.

Таким чином, сучасні економічні системи це змішані системи, у яких співіснують ринкові відносини, вільне підприємництво і державне регулювання економіки, що передбачає не лише наявність ринкових інститутів, але й суспільний контроль над ними з боку держави.

Актуальність роботи полягає в тому, що макроекономічна теорія має на меті вивчення загального стану та структури економіки, закономірностей національної економіки, її руху та народногосподарських пропорцій з відповідним виробленням рекомендацій для державних органів влади, які формують державну економічну політику.

Макроекономіка, як теоретична наука має на меті визначити стан національної економіки, обґрунтувати основні напрямки економічної політики держави, вміти визначити причини криз в економіці та шляхи їх подолання, вміти організовувати грошовий обіг, забезпечити стабільність грошової одиниці, правильно обґрунтувати фінансову, податкову, бюджетну політику держави і в підсумку вибрати модель економічного розвитку, яка на сьогодні є найважливішою з проблем макроекономічного розвитку країни.

Метою        дослідження        є        закріплення        і        поглиблення        знань        з        курсу

«Макроекономіка», розвиток вмінь і навичок розрахунку та дослідження макроекономічних показників, придбання досвіду з аналізу структури та рівня економічного розвитку та динаміки розвитку макроекономічних показників в різних структурах економіки країни.

Відповідно до мети розрахункової роботи, були запропоновані наступні завдання:

1. Провести аналіз взаємодії макроекономічних секторів у моделі кругообігу національної економіки;
2. Зробити оцінку основних макроекономічних показників у системі національних рахунків
3. Дослідити вплив макроекономічної нестабільності на економіку та зробити аналіз впливу інфляції на величину ВНП.
4. Провести дослідження процесів встановлення рівноваги на ринку благ
5. Зробити дослідження процесів встановлення спільної рівноваги на ринках благ, грошей і капіталу.

Методологічною основою розрахункової роботи є загальнонаукові та конкретно-наукові методи досліджень, такі-як: аналіз, синтез, опис, статистичний метод, діалектичний метод, системний метод, порівняльний метод, кількісний  метод, балансовий  метод, а  також  математичні методи аналізу.