Основні категорії венчурного підприємництва

1. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ВЕНЧУРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

“Венчурний бізнес — це коли інвестуються кошти в десять компаній, з них половина стає банкрутами, у трьох випадках інвестиції повертаються, одна дає десятикратне зростання, а у ще одній компанії прибуток у 100 разів перевищує вкладення"

(Тім Дрейпер, відомий венчурний капіталіст)

1. Основні категорії венчурного підприємництва

Науково-технічний прогрес не оминає практично жодної сфери суспільно-економічного життя. Лише застосування інноваційних знань і технологій в умовах глобалізації сприятиме досягненню конкурентоспроможності окремих підприємств та галузей промисловості загалом. Водночас розвиток інноваційної діяльності на промислових підприємствах потребує забезпечення особливих організаційних і фінансових передумов. З одного боку, інноваційна діяльність вимагає створення творчої атмосфери в колективах, генерування комерційних ідей, розширення формальних повноважень керівників таких організацій, а з іншого - якісних, ґрунтовних маркетингових досліджень і перевірки таких ідей через урахування швидкозмінних потреб ринку, забезпечення цільового та своєчасного отримання необхідної якості й обсягів фінансових, інформаційних, матеріальних, трудових ресурсів. Саме відсутність таких умов обмежує розвиток інноваційної діяльності більшості українських підприємств. Тривають пошуки нових, кращих методів управління інноваційною діяльністю. Одним із шляхів

розв’язання фінансово-організаційних питань активізація інноваційних  процесів на вітчизняних підприємствах має стати венчурне підприємництво.

В Україні за роки реформування економіки сформувалася негативна тенденція щодо зниження кількості інноваційних розроблень та впровадження їх у практику господарювання. На основі своєрідного поділу праці між великими корпораціями та малими підприємствами виник особливий вид підприємництва — фінансово-інноваційний. Причому діяльністю з виробництва і просування на ринок нових товарів займаються невеликі організації, які отримали назву венчурних.

“Венчур” (vепturе) у перекладі з англійської мови означає ризикова справа. Декотрі вчені вважають, що слово “венчур” виник у процесі скорочення англомовного слова адvепturе (пригода, авантюра) і відокремлення часточки асі, а назву венчурні підприємства отримали саме через “авантюрний” характер їхньої діяльності.

Огляд літературних джерел за проблемою [50, с. 387; 73, с. 28; 104, с. 170; 92, с. 285 та ін.] дає змогу дійти висновку про відсутність єдиних узгоджених термінів і понять венчурного підприємництва. Різні джерела наводять неточні, часто суперечливі визначення одних і тих самих понять. Тому, розглядаючи особливості управління венчурною діяльністю, необхідно передусім уточнити зміст основних термінів з венчурного підприємництва.

Венчурне підприємництво — ініціативна ризикова діяльність, яка фінансується за допомогою залучення венчурного капіталу й спрямована на значне зростання ринкових вартостей проінвестованих об’єктів, в тому числі через отримання, використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних технологій, товарів, послуг [104, с. 170; 135, с. 567].

Об’єктом венчурного підприємництва є ризикова (венчурна) діяльність, у процесі якої створюються і впроваджуються нові технології, товари, послуги. До об’єктів венчурного підприємництва належать: інтелектуальна власність, інноваційні продукти (процеси), інноваційні програми, венчурні проекти, договори (угоди) між суб’єктами венчурної інноваційної діяльності, акції (частки) інноваційних венчурних компаній, нові технології, товарна продукція, сировинні ресурси та ін.