Вітчизняна та закордонна практика формування власного капіталу підприємств

                        МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                                  ІМЕНІ СЕМЕНА КУЗНЕЦЯ

                                                                                        КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Вітчизняна та закордонна практика формування власного капіталу підприємств

                                                               Студентки 3 курсу групи 6.02.22.16.01

                                                               Напрям підготовки

       072 «Фінанси банківська справа та                                                   страхування

      Алекеберова Фіруза

      Викладач

 доц. Сабліна Н.В.

Вітчизняна та закордонна практика формування власного капіталу підприємств

Напевно в будь-якій сфері діяльності, неможливо обійтись не прибігаючи до закордонних практик , будь-то для порівняння, або повністью копіювання алгоритму дій. Отже процес формування власного капіталу також торкнувся вивчення закордонних практик.

Як відмічав в своїх працях професор Й. Бетге, власний капітал , різниця між активами і зобов'язаннями організації за мінусом доходів майбутніх періодів.

Неможливо не погодитись з цим висловлюванням,тому дуже цікаво дізнатися більш розширену інформацію про практику формування власного капіталу як закордоном так і на вітчизні.

Отже, вивчення, аналіз та застосування фундаментальних положень і практики обліку економічно розвинених країн в області капіталу, є базою реального уявлення про світовий розвиток економіки, її законах і тенденції, історичних етапах і стадіях становлення облікових систем, як всередині країни, так і за її межами.

Що стосується вітчизняної практики, то в Україні власний капітал підприємств ключає такі елементи: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал. Такий склад власного капіталу відображає наявність його частини, інвестованої засновниками у момент створення підприємства, та частини, одержаної в результаті ефективної діяльності, насамперед нерозподіленого прибутку, суми дооцінки необоротних активів, а також додаткового вкладеного капіталу

Утворюється власний капітал двома шляхами:

• внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;
• нагромадженням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Власний капітал за рівнем відповідальності поділяють на:

• статутний капітал, сума якого визначається в установчих документах і підлягає обов’язковій реєстрації у державному реєстрі господарюючих одиниць;
• додатковий капітал (не реєстрований) – це додатково вкладений капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток

Що стосується особливостей формування складових власного капіталу підприємсва,то вони зумовлюються нормами законодавства щодо організаційно-правових форм підприємств та форм їх власності, а також щодо порядку формування і руху власного капіталу.

Говорячи про закордонну практику, то тут ,складається така картина.

У більшості зарубіжних країн до складових власного капіталу відносять статутний (акціонерний) капітал, резервний капітал, нерозподілені прибутки.