Визначення вмісту вітаміну С та β-каротину у моркві столовій різних ботанічних сортів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Теоретичні основи товарознавства»

на тему: «Визначення вмісту вітаміну С та β-каротину у моркві столовій різних ботанічних сортів»

ВСТУП

Морква – дуже цінний харчовий продукт. Коренеплід її містить багатий набір вітамінів (і каротину) та інших біологічно активних речовин (вуглеводів, легко засвоюваних азотистих речовин, органічних кислот і мінеральних солей). Біохімічний склад її коренеплодів залежить від сорту, типу грунту, погодних умов, рівня технології вирощування. Морква широко використовується в кулінарії, медицині, а також у сирому вигляді як готовий продукт. Тому важливо дослідити біологічну та харчову цінність даного продукту.

Морква — дуже корисний для організму овоч. Корисні й лікувальні властивості пояснюються її багатим складом: містить вітаміни групи В, РР, С, Е, К, білки, вуглеводи. Немало в моркві мінеральних речовин, потрібних для організму: калію, заліза, фосфору, магнію, кобальту, міді, йоду, цинку, хрому, нікелю, фтору та ін. У моркві містяться ефірні олії, які зумовлюють її своєрідний запах. Цей помаранчевий овоч містить β -каротин, який поліпшує стан всього організму.

Метою даної курсової роботи є дослідження сучасних методів визначення вітаміну С та β-каротину у моркві столовій різних ботанічних сортів.

РОЗДІЛ 1

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1. Характеристика харчової та біологічної цінності моркви

                Морква — один з найбільш багатих вітамінами і мінералами коренеплід.Корисні й лікувальні властивості пояснюються її багатим складом: містить вітаміни групи В, РР, С, Е, К, білки, вуглеводи. Немало в моркві мінеральних речовин, потрібних для організму: калію, заліза, фосфору, магнію, кобальту, міді, йоду, цинку, хрому, нікелю, фтору та ін.Коренеплід її містить багатий набір вітамінів (і каротину) та інших біологічно активних речовин (вуглеводів, легко засвоюваних азотистих речовин, органічних кислот і мінеральних солей). Біохімічний склад її коренеплодів залежить від сорту, типу ґрунту, погодних умов, рівня технології вирощування [18].

                Морква — один з найбільш багатих вітамінами і мінералами коренеплід. Батьківщиною моркви прийнято вважати територію сучасного Афганістану. Дана дворічна рослина спочатку використовувалась заради листя і насіння як прянощі і тільки згодом широке застосування отримав сам коренеплід. Плід моркви ділиться на дві частини — безпосередньо сам плід з тонкою шкіркою і серцевину, яка є менш соковитою і більше волокнистої за своєю структурою. Вибираючи моркву, слід звертати увагу на якість моркви, а саме на наявність плям або тріщин на коренеплоді, їх присутність свідчить про задерев’янілість серцевини. Морква повинна бути яскравого забарвлення, гладка і рівна. Зеленуватий колір означає, що даний овоч був дрібно посаджений і дана його частина знаходилася не в грунті, а під відкритим сонцем. Овоч морква широко використовується в кулінарії, медицині, а також у сирому вигляді як готовий продукт [14].

                Немало в моркві мінеральних речовин, потрібних для організму: калію, заліза, фосфору, магнію, кобальту, міді, йоду, цинку, хрому, нікелю, фтору та ін. У моркві містяться ефірні олії, які зумовлюють її своєрідний запах. Цей помаранчевий овоч містить бета-каротин, який поліпшує роботу легенів. Бета-каротин є попередником вітаміну А.Потрапляючи в організм людини, каротин перетворюється на вітамін А, який найбільш корисний для молодих жінок. Крім того, цей вітамін сприяє росту (тому морква особливо корисна дітям), підтримує в гарному стані шкіру і слизові оболонки. Також цілющі властивості моркви сприяють зміцненню сітківки ока. Людям, які страждають від короткозорості, кон’юнктивіту, блефариту, нічної сліпоти та швидкої стомлюваності очей, вживання цього овочу є вельми бажаним.Крім того, коренеплід та страви з нього, а особливо морквяний сік, використовують у лікувальному харчуванні за гіпо- й авітамінозу, захворювань печінки, серцево-судинної системи, нирок, шлунка, недокрів’я, поліартриту, порушень мінерального обміну.