Трудова адаптація: первинна та вторинна. Швидкість трудової адаптації та фактори, що її зумовлюють

Позняк Поліна УВ-21

Тема: Трудова адаптація: первинна та вторинна. Швидкість трудової адаптації та фактори, що її зумовлюють.

У загальному вигляді адаптація — це процес пристосування робітника до умов зовнішнього і внутрішнього середовища.

Трудова адаптація – це процес пристосування людини до нових умов роботи та оточуючого середовища. Цей процес можна розділити на дві основні категорії: первинну та вторинну трудову адаптацію. Кожна з них має свої характеристики та вимоги і впливає на швидкість адаптації, а також на фактори, що цю адаптацію зумовлюють.

У трудовій адаптації,як і в соціальній адаптації, умовно вирізняють три етапи:

1. Пізнавальний (орієнтаційний).

2. Оцінний.

3. Сумісності.

На першому етапі ( продовжується від 3 до 6 місяців) відбувається знайомство адаптанта з колективом, умовами і змістом праці. Для молоді це період від початку робочої кар'єри до отримання тарифного розряду, ставки. Для решти робітників – час поглиблення навичок, що дають змогу виконувати професійні обов'язки.

Другий етап характеризується оцінкою відповідності цінностей і цілей робітника з цінностями і цілями організації. Здійснюється двосторонній процес активного пристосування, робітник визнає головні елементи нової системи ціностей. Цей етап триває 1,5- 2 роки, залежно від складності виконуваної роботи і характеру соціально-психологічного клімату в колективі.

На третьому етапі (етапі сумісності) - можна виділити дві стадії: асиміляції та індентифікації.

На стадії асиміляції робітник стабілізується, закріплюється за професією.

На стадії ідентифікації працівник усвідомлює і визнає свою належність до колективу, відбувається ототожнення особистих цілей з цілями організації, проявляється творча активність.

За характером ідентифікації виділяють:

• байдужих робітників;
• частково ідентифікованих робітників;
• повністю ідентифікованих робітників. Вони складають ядро будь-якого колектива.

Первинна трудова адаптація відбувається на початковому етапі вступу до нової роботи або професії. Ця фаза передбачає ознайомлення з новими обов'язками, колегами та робочими процесами. Важливо враховувати, що успіх первинної адаптації може сильно вплинути на подальшу кар'єру працівника. Швидкість первинної адаптації зазвичай залежить від кількох факторів.

Перш за все, на швидкість первинної адаптації впливає рівень підготовки та досвід працівника. Якщо людина має відповідну освіту та досвід у даній галузі, то їй легше адаптуватися до нових умов роботи. З іншого боку, новачкам може знадобитися більше часу на оволодіння необхідними навичками.

Другим важливим фактором є підтримка та навчання з боку роботодавця. Компанії, які надають належну підтримку новоприйнятим працівникам, допомагають їм швидше адаптуватися та почувати себе комфортно на новому місці роботи. Це може включати в себе навчання, менторство та зручні умови праці.

Третім фактором є індивідуальні особливості працівника, такі як комунікабельність, вміння розв'язувати конфлікти, стресостійкість та гнучкість. Ці якості можуть допомогти або, навпаки, ускладнити первинну адаптацію. Наприклад, людина з високим рівнем комунікабельності швидше знайде спільну мову з колегами та легше впорається зі спільними завданнями.

Вторинна трудова адаптація – це процес постійного адаптування до робочих умов та внутрішніх змін у компанії. Після успішної первинної адаптації працівник повинен постійно набувати нові знання та навички, адже робочі умови можуть змінюватися. Тут також існують свої фактори, які впливають на швидкість вторинної адаптації.