Проблеми ефективності використання трудових ресурсів в Україні

Тема: Проблеми ефективності використання трудових ресурсів в Україні

Постановка проблеми. Трудові ресурси виступають стимулюючим фактором ефективного розвитку сучасних підприємств. Недостатній, неадаптований кадровий потенціал суб’єктів господарювання є причиною низької ефективності праці. В статті розглянуто кількісні та атрибутивні характеристики трудових ресурсів підприємства як складової його ресурсного потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема ефективного використання трудових ресурсів досить широко розглядається в науковій літературі. Зокрема, ці питання висвітлені в працях зарубіжних економістів: П. Друкера, Дж. Кендрика, Л. Кима, М. Мескона, Ф. Хедоури, Г. Шютте, Х. Майєра, В. Вільгельма, М. Фішера, П. Гербста, Дж. Гані, Дж. Гріттманна. В українській економічній літературі цю проблему досліджували: Малік М.Й., Шпикуляк О.Г., Шиян М.Й. та інші вчені. В своїх дослідженнях вони підкреслюють, що рівень ефективності і конкурентоспроможності підприємства у ринкових умовах залежить від його трудових ресурсів. Рівень розуміння керівництвом значимості людського фактору у розвитку організації має визначальний вплив на ефективність праці, а отже і на ефективність роботи підприємства в цілому. Таким чином, питання про роль трудових ресурсів у складі ресурсного потенціалу підприємства є актуальним.

Проаналізувавши статистичні данні України, можна сказати, що через кризовий стан економіки, багато підприємств опинилися у складному становищі. Через нестабільність навколишнього середовища, багато підприємств становляться банкрутами. Чимало людей залишаються безробітними, через це страждає економіка країни та її благоустрій серед країн Європи (див. рис. 1).

Україна переживає етап спаду всіх чинників розвитку економіки. Особливо це вплинуло на галузь чорної та кольорової металургії, підприємницьку та банківську діяльність. Оскільки підприємницька діяльність в нашій країні займає одне з найперших місць, ця проблема буде особливо актуальною.

[pic 1]Рис. 1. Рівень зайнятості населення за 2015-2017 рр.[pic 2]

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Для того, щоб економіка країни була в гарному стані, потрібна стабільність та рівновага, пильне слідкування за ситуацією у світі, розроблення планів та стратегій для зміцнення та процвітання економіки.

Отже, динаміка банкрутства в Україні набирає високих темпів, в більшій мірі на це впливають зовнішні чинники, тому в умовах кризового стану підприємствам необхідно приймати санаційні заходи, щоб уникнути банкрутства. Але без втручання держави це не буде досить ефективно.

Немає сумніву, чим сприятливіші природні умови і багатші природні ресурси, тим більше шансів налагодити в країні ефективне господарство. Але це можливо лише за участі людини, коли природні компоненти набудуть властивостей ресурсів і зможуть приносити користь. Проте не всі люди здатні забезпечувати таке дивовижне перетворення. Як і в інших державах, у нашій країні тільки частина її населення бере участь у суспільній праці, маючи професійні знання, здібності та фізичні сили. Наскільки велика частина трудових ресурсів, – питання для нашої країни життєво важливе.

У сучасних умовах господарювання особливої актуальності набуває питання ефективності використання трудових ресурсів. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності функціонування будь-якого підприємства.

Основною метою дослідження є визначення сутності трудових ресурсів та ефективності їх використання на підприємстві.

Виклад основного матеріалу дослідження. Трудові ресурси є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства та його конкурентоздатність. Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх факторів (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо). Вплив останніх конкретизується у таких параметрах макроекономічного характеру, як: чисельність працездатного населення, загальноосвітній його рівень, пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики обумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.