Особливостi вимiрiв дiловоi культури в Украiнi
Автор: Олeксандра Правeдна • Ноябрь 17, 2023 • Реферат • 1,692 Слов (7 Страниц) • 91 Просмотры
ОСОБЛИВОСТІ ВИМІРІВ ДІЛОВОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ
ЗМІСТ
- ВИЗНАЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ КУЛЬТУРИ
- РІВНІ ДІЛОВОЇ КУЛЬТУРИ
- МАТРИЦЯ Г.ГОФСТЕДЕ
- АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ КУЛЬТУР УКРАЇНИ
- ВИСНОВКИ
Національна ділова культура – це система еволюційно сформованих базових положень підприємницької діяльності; поведінкових канонів і традицій її здійснення, а також норм ділової етики та комунікативної поведінки, яка (ділова культура) є властивою для даної країни або груп країн, близьких за своїми характеристиками.
Як випливає із пропонованого визначення, національна ділова культура має усталені характеристики, вона «не схильна» до ситуативних трансформацій (її певна модифікація може зумовлюватися лише глибинними зрушеннями в суспільній свідомості і кардинальними проривами в розвитку продуктивних сил).
Ділова культура це феномен сучасного світу, культура винятково індустріального і постіндустріального суспільства, культура бізнесу, яка є способом самоорганізації та самомотивування людей.
Кожний народ має свою національну культуру, неповторність та оригінальність якої виявляються як в духовній (мова, література, музика, живопис, релігія), так і в матеріальній (особливості економічного укладу, ведення господарства, виробництва тощо) сферах життя та діяльності. При цьому кожна культура розглядається як сукупність ціннісних орієнтацій й поведінкових стереотипів, прийнятих у конкретній країні або групі країн і засвоєних більшістю [12]. В культурі країни можна визначити чотири рівні як систематизовані та наведені на рис. 1:
[pic 1]
1) національна культура – це сукупність символів, вірувань, переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, які характеризують духовне життя людської спільноти в тій чи іншій країні [7].
2) ділова культура – це система відносин, виражених у нормах, цінностях і знаннях, що регулює ділову активність з метою розвитку бізнесу в певній країні [4].
3) корпоративна культура – це спосіб реалізації відповідних оцінок і сприйняття навколишнього середовища в конкретній організації. Корпоративна культура кожної організації створюється в середовищі організації на базі національної та ділової культури (культур). Спроби насадження в тій чи іншій країні корпоративної культури, яка не відповідає контексту її загальної ділової та національної культури, зазвичай призводять до управлінських невдач. Вони розбиваються об систему цінностей і стереотипів місцевих працівників [1].
4) професійна культура – це піднесення професійної діяльності кожної людини до загальних норм виконання певного виду праці [10]. Специфічні професійні галузі зі стійкими традиціями формують власну професійну культуру і етику (лікарі, юристи та ін.) в рамках корпоративної культури конкретної організації.
Основою визначення характеристик національних ділових культур у світовій економічній компаративістиці визнається модель (типологія) культур відомого вченого-практика Г. Хофстеде (Нідерланди). Сутнісними характеристиками культур він ідентифікує такі: «дистанція влади», «індивідуалізм», «маскулінність» («мужність»), «уникнення невизначеності» («відхід від невизначеності»), «довгострокова орієнтація», «індульгенція» («поблажливість»); їх Хофстеде визначає як «виміри культур». Методичне оцінювання параметрів здійснюється за системою балів (як правило, від 0 до 100).
Отже, в економічній компаративістиці зміст вимірювачів культур розуміється таким чином.
«Дистанція влади» – ступінь нерівності в розподілі влади між людьми, який для населення країни є прийнятним. Культури з високою дистанцією влади зазвичай з терпінням ставляться до авторитарного стилю керування і чиношанування. Для них характерне підкреслене дотримання нерівності в статусі як у формальних, так і в неформальних відносинах.
В країнах з низькою дистанцією, наприклад в Голландії і Данії, влада розподілена дуже рівномірно, і організації не підтримують жорстку ієрархічну вертикаль. С-левел їсть у спільній їдальні та кодить по суботах, джуни можуть – більш того, це очікується від них – висловлювати незгоду з рішеннями та задавати гострі питання?
...